Psalm 139
1 Dem Vorsänger. Ein Psalm Davids. HERR, du hast mich erforscht und kennst mich!
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Ich sitze oder stehe, so weißt du es; du merkst meine Gedanken von ferne.
Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
3 Du beobachtest mich, ob ich gehe oder liege, und bist vertraut mit allen meinen Wegen;
Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
4 ja es ist kein Wort auf meiner Zunge, das du, HERR, nicht völlig wüßtest!
бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
5 Von hinten und von vorn hast du mich eingeschlossen und deine Hand auf mich gelegt.
Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
6 Diese Erkenntnis ist mir zu wunderbar, zu hoch, als daß ich sie fassen könnte!
Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
7 Wo soll ich hingehen vor deinem Geist, wo soll ich hinfliehen vor deinem Angesicht?
Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
8 Führe ich zum Himmel, so bist du da; bettete ich mir im Totenreich, siehe, so bist du auch da! (Sheol h7585)
Якщо я на небо зійду́, — то Ти там, або постелю́ся в шео́лі — ось Ти! (Sheol h7585)
9 Nähme ich Flügel der Morgenröte und bliebe am äußersten Meer,
Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
10 so würde auch daselbst deine Hand mich führen und deine Rechte mich halten!
— то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
11 Spräche ich: «Finsternis möge mich überfallen und das Licht zur Nacht werden um mich her!»,
Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
12 so ist auch die Finsternis nicht finster für dich, und die Nacht leuchtet wie der Tag; Finsternis ist wie das Licht.
то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
13 Denn du hast meine Nieren geschaffen, du wobest mich in meiner Mutter Schoß.
Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
14 Ich danke dir, daß du mich wunderbar gemacht hast; wunderbar sind deine Werke, und meine Seele erkennt das wohl!
Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
15 Mein Gebein war dir nicht verhohlen, da ich im Verborgenen gemacht ward, gewirkt tief unten auf Erden.
І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
16 Deine Augen sahen mich, als ich noch unentwickelt war, und es waren alle Tage in dein Buch geschrieben, die noch werden sollten, als derselben noch keiner war.
Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
17 Und wie teuer sind mir, o Gott, deine Gedanken! Wie groß ist ihre Summe!
Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
18 Wollte ich sie zählen, so würde ihrer mehr sein als der Sand. Wenn ich erwache, so bin ich noch bei dir!
перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
19 Ach Gott, daß du den Gottlosen tötetest und die Blutgierigen von mir weichen müßten!
Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
20 Denn sie empören sich arglistig wider dich; deine Feinde erheben [ihre Hand] zur Lüge.
Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
21 Sollte ich nicht hassen, die dich, HERR, hassen, und keinen Abscheu empfinden vor deinen Widersachern?
Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
22 Ich hasse sie mit vollkommenem Haß, sie sind mir zu Feinden geworden.
повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
23 Erforsche mich, o Gott, und erkenne mein Herz; prüfe mich und erkenne, wie ich es meine;
Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
24 und siehe, ob ich auf bösem Wege bin, und leite mich auf ewigem Wege!
і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
