Psalm 129

1 Ein Wallfahrtslied. Sie haben mich oft bedrängt von meiner Jugend auf (so sage Israel),

Пісня проча́н.

2 sie haben mich oft bedrängt von meiner Jugend auf und haben mich doch nicht übermocht;

Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!

3 auf meinem Rücken haben Pflüger gepflügt und ihre Furchen lang gezogen.

Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,

4 Der HERR, der Gerechte, hat die Stricke der Gottlosen zerschnitten.

та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!

5 Es müssen zuschanden werden und zurückweichen alle, die Zion hassen;

Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

6 sie müssen werden wie das Gras auf den Dächern, welches verdorrt ist, bevor man es ausrauft,

Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

7 mit welchem kein Schnitter seine Hand füllt und kein Garbenbinder seinen Schoß;

що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,

8 von denen auch die Vorübergehenden nicht sagen: «Der Segen des HERRN sei mit euch! Wir segnen euch im Namen des HERRN!»

і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“