Psalm 109
1 Dem Vorsänger. Ein Psalm Davids. Gott, den ich rühme, schweige nicht!
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
2 Denn sie haben ihr gottloses und falsches Maul wider mich aufgetan; sie sagen mir Lügen ins Gesicht,
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
3 sie bieten gehässige Worte über mich herum und bekämpfen mich ohne Grund.
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
4 Dafür, daß ich sie liebe, sind sie mir feind; ich aber bete.
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
5 Sie beweisen mir Böses für Gutes und Haß für Liebe.
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
6 Bestelle einen Gesetzlosen über ihn, und ein Ankläger stehe zu seiner Rechten!
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
7 Wenn er gerichtet wird, so möge er schuldig gesprochen werden, und sein Gebet werde ihm zur Sünde!
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
8 Seiner Tage seien wenige, und sein Amt empfange ein anderer!
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
9 Seine Kinder sollen Waisen werden und sein Weib eine Witwe!
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
10 Seine Kinder müssen umherwanken und betteln, hilfesuchend aus ihren Ruinen hervorkommen!
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
11 Der Gläubiger nehme ihm alles weg, und Fremde sollen plündern, was er sich erworben.
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
12 Niemand gebe ihm Gnadenfrist, und keiner erbarme sich seiner Waisen!
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
13 Seine Nachkommenschaft falle der Ausrottung anheim, ihr Name erlösche im zweiten Geschlecht!
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
14 Seiner Väter Missetat müsse gedacht werden vor dem HERRN, und seiner Mutter Sünde werde nicht ausgetilgt!
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
15 Der HERR habe sie beständig vor Augen, daß ihr Gedächtnis von der Erde vertilgt werde,
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
16 weil er nicht daran dachte, Barmherzigkeit zu üben, sondern den Elenden und Armen verfolgte und den Niedergeschlagenen, um ihn in den Tod zu treiben.
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
17 Da er den Fluch liebte, so komme er über ihn; und da er den Segen nicht begehrte, so sei er fern von ihm!
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
18 Er zog den Fluch an wie sein Gewand; so dringe er in sein Inneres wie Wasser und wie Öl in seine Gebeine;
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
19 er sei ihm wie das Kleid, das er anzieht, und wie der Gurt, damit er sich ständig umgürtet!
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
20 Das sei der Lohn meiner Ankläger vonseiten des HERRN, derer, welche Arges wider meine Seele reden!
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
21 Du aber, o HERR, mein Herr, handle mit mir um deines Namens willen; denn deine Gnade ist gut; darum errette mich!
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
22 Denn ich bin elend und arm, und mein Herz ist verwundet in meiner Brust.
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
23 Wie ein Schatten, wenn er sich neigt, schleiche ich dahin; ich werde verscheucht wie eine Heuschrecke.
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
24 Meine Knie wanken vom Fasten, mein Fleisch magert gänzlich ab;
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
25 und ich bin ihnen zum Gespött geworden; wer mich sieht, schüttelt den Kopf.
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
26 Hilf mir, o HERR, mein Gott! Rette mich nach deiner Gnade,
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
27 so wird man erkennen, daß dies deine Hand ist, daß du, HERR, solches getan hast.
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
28 Fluchen sie, so segne du; setzen sie sich wider mich, so müssen sie zuschanden werden; aber dein Knecht müsse sich freuen.
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
29 Meine Ankläger müssen Schmach anziehen und in ihre Schande sich hüllen wie in einen Mantel.
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
30 Ich will den HERRN laut preisen mit meinem Munde und inmitten vieler ihn rühmen,
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
31 weil er dem Armen zur Seite steht, ihn zu retten von denen, die ihn verurteilen.
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
