Psalm 105
1 Danket dem HERRN, ruft seinen Namen an, macht unter den Völkern seine Taten bekannt!
Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!
2 Singet vor ihm, spielet vor ihm, redet von allen seinen Wundern!
Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,
3 Rühmet euch seines heiligen Namens! Es freue sich das Herz derer, die den HERRN suchen!
хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!
4 Fragt nach dem HERRN und nach seiner Macht, suchet sein Angesicht allezeit!
Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.
5 Gedenket seiner Wunder, die er getan, seiner Zeichen und der Urteile seines Mundes!
Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.
6 O Same Abrahams, seines Knechtes, o ihr Söhne Jakobs, seine Auserkorenen!
О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!
7 Er, der HERR, ist unser Gott; auf der ganzen Erde gilt sein Recht.
Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.
8 Er gedenkt auf ewig an seinen Bund, an das Wort, das er tausend Geschlechtern befohlen hat;
Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –
9 [des Bundes, ] den er mit Abraham geschlossen, seines Eides, den er Isaak geschworen hat.
[Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.
10 Er stellte ihn auf für Jakob als Satzung, für Israel als ewigen Bund,
Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,
11 da er sprach: «Dir gebe ich das Land Kanaan als euer Erbteil»,
кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».
12 da sie noch leicht zu zählen waren, gar wenige und Fremdlinge darin,
Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,
13 und wandern mußten von einem Volk zum andern und von einem Königreich zum andern.
то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.
14 Er ließ sie von keinem Menschen bedrücken und züchtigte Könige um ihretwillen:
Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:
15 «Tastet meine Gesalbten nicht an und tut meinen Propheten kein Leid!»
«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».
16 Und er rief eine Hungersnot herbei über das Land und zerschlug jegliche Stütze an Brot.
Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.
17 Er sandte einen Mann vor ihnen her, Joseph ward zum Sklaven verkauft!
Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.
18 Sie zwangen seinen Fuß in einen Stock; seine Seele geriet in Fesseln;
Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,
19 bis zur Zeit, da sein Wort eintraf und der Ausspruch des HERRN ihn geläutert hatte.
до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.
20 Der König sandte hin und befreite ihn; der die Völker beherrschte, ließ ihn los.
Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.
21 Er setzte ihn zum Herrn über sein Haus und zum Herrscher über alle seine Güter,
Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,
22 daß er seine Fürsten nach Belieben binde und seine Ältesten unterweise.
щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.
23 Da zog Israel nach Ägypten, und Jakob wurde ein Fremdling im Lande Hams.
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.
24 Und er machte sein Volk sehr fruchtbar und ließ es zahlreicher werden als seine Dränger.
І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,
25 Er wandte ihr Herz, sein Volk zu hassen, arglistig zu handeln an seinen Knechten.
чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.
26 Er sandte Mose, seinen Knecht, Aaron, den er erwählt hatte.
Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.
27 Die verrichteten seine Zeichen unter ihnen und taten Wunder im Lande Hams.
Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.
28 Er sandte Finsternis, und es ward Nacht, damit sie seinen Worten nicht widerstreben möchten.
Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.
29 Er verwandelte ihre Gewässer in Blut und tötete ihre Fische;
Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.
30 ihr Land wimmelte von Fröschen bis in die Gemächer ihrer Könige.
Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].
31 Er sprach; und es kamen Fliegenschwärme, Mücken in alle ihre Grenzen.
Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.
32 Er gab ihnen Hagel statt Regen, Feuerflammen auf ihr Land;
Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;
33 und er schlug ihre Weinstöcke und Feigenbäume und zerbrach die Bäume in ihrem Land.
він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.
34 Er sprach; da kamen Heuschrecken und Käfer ohne Zahl,
Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!
35 die fraßen alles Kraut im Lande und verzehrten ihre Feldfrüchte.
І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.
36 Und er schlug alle Erstgeburt in ihrem Lande, alle Erstlinge ihrer Kraft.
Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.
37 Aber sie ließ er ausziehen mit Silber und Gold, und es war kein Strauchelnder unter ihren Stämmen.
І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.
38 Ägypten war froh, daß sie gingen; denn der Schrecken vor ihnen war auf sie gefallen.
Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.
39 Er breitete vor ihnen eine Wolke aus zur Decke und Feuer, um die Nacht zu erleuchten.
Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.
40 Sie forderten; da ließ er Wachteln kommen und sättigte sie mit Himmelsbrot.
Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.
41 Er öffnete den Felsen; da floß Wasser heraus; es floß ein Bach in der Wüste.
Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.
42 Denn er gedachte an sein heiliges Wort, an Abraham, seinen Knecht.
Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.
43 Er ließ sein Volk ausziehen mit Freuden, mit Jubel seine Auserwählten.
І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.
44 Und er gab ihnen die Länder der Heiden; und woran die Völker sich abgemüht hatten, das nahmen sie in Besitz;
Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,
45 auf daß sie seine Satzungen halten und seine Lehren bewahren möchten. Hallelujah!
щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!
