Sprueche 16
1 Die Entwürfe des Herzens sind des Menschen Sache; aber die Rede des Mundes kommt vom HERRN.
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 Alle Wege des Menschen sind rein in seinen Augen; aber der HERR prüft die Geister.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Befiehl dem HERRN deine Werke, so kommen deine Pläne zustande.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 Alles hat der HERR zu seinem bestimmten Zweck gemacht, sogar den Gottlosen für den bösen Tag.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 Alle stolzen Herzen sind dem HERRN ein Greuel; die Hand darauf! sie bleiben nicht ungestraft.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 Durch Gnade und Wahrheit wird Schuld gesühnt, und durch die Furcht des HERRN weicht man vom Bösen.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 Wenn jemandes Wege dem HERRN wohlgefallen, so macht er auch seine Feinde mit ihm zufrieden.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 Besser wenig mit Gerechtigkeit, als ein großes Einkommen mit Unrecht.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 Des Menschen Herz denkt sich einen Weg aus; aber der HERR lenkt seine Schritte.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 Weissagung ist auf den Lippen des Königs; beim Rechtsprechen verfehlt sich sein Mund nicht.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 Gesetzliches Maß und Gewicht kommen vom HERRN; alle Gewichtsteine im Beutel sind sein Werk.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 Freveltaten sind den Königen ein Greuel; denn durch Gerechtigkeit wird ein Thron befestigt.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 Gerechte Lippen gefallen den Königen wohl, und wer aufrichtig redet, macht sich beliebt.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Des Königs Zorn ist ein Todesengel; aber ein weiser Mann versöhnt ihn.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 Im Leuchten des königlichen Angesichts ist Leben, und seine Gunst ist wie eine Wolke des Spätregens.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 Wieviel besser ist's, Weisheit zu erwerben als Gold, und Verstand zu erwerben ist begehrenswerter als Silber!
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 Die Bahn der Redlichen bleibt vom Bösen fern; denn wer seine Seele hütet, gibt acht auf seinen Weg.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 Vor dem Zusammenbruch wird man stolz, und Hochmut kommt vor dem Fall.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 Besser demütig sein mit dem Geringen, als Beute teilen mit den Stolzen.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 Wer auf das Wort achtet, findet Glück; und wohl dem, der auf den HERRN vertraut!
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 Wer weisen Herzens ist, wird verständig genannt; und Süßigkeit der Lippen verstärkt die Belehrung.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 Wer Klugheit besitzt, hat eine Quelle des Lebens; aber mit ihrer Dummheit strafen sich die Narren selbst.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 Wer weisen Herzens ist, spricht vernünftig und mehrt auf seinen Lippen die Belehrung.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 Freundliche Reden sind wie Honigseim, süß der Seele und heilsam dem Gebein.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Ein Weg mag dem Menschen richtig erscheinen, und schließlich ist es doch der Weg zum Tod.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 Die Seele des Arbeiters läßt es sich sauer werden; denn sein Hunger treibt ihn an.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Ein Nichtsnutz gräbt Unglücksgruben, und auf seinen Lippen brennt es wie Feuer.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 Ein verdrehter Mann richtet Hader an, und ein Ohrenbläser trennt vertraute Freunde.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 Ein frecher Mensch überredet seinen Nächsten und führt ihn einen Weg, der nicht gut ist.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Wer die Augen verschließt, denkt verkehrt; wer die Lippen zukneift, hat Böses vollbracht.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Graue Haare sind eine Krone der Ehren; sie wird gefunden auf dem Wege der Gerechtigkeit.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 Besser ein Langmütiger als ein Starker, und wer sich selbst beherrscht, als wer Städte gewinnt.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 Im Busen [des Gewandes] wird das Los geworfen; aber vom HERRN kommt jeder Entscheid.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
