Job 33
1 Doch höre nun, Hiob, meine Rede, und fasse alle meine Worte!
Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
2 Siehe doch, ich öffne meinen Mund, es redet die Zunge an meinem Gaumen;
Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
3 Meine Reden kommen aus aufrichtigem Herzen, und meine Lippen sprechen lautere Wahrheit aus.
Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
4 Der Geist Gottes hat mich gemacht, und der Odem des Allmächtigen belebt mich.
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
5 Kannst du es, so widerlege mich; rüste dich, tritt vor mich hin!
Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
6 Siehe, ich stehe zu Gott, gleich wie du; auch ich bin vom Lehm genommen.
Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
7 Siehe, Furcht vor mir soll dich nicht schrecken, und ich will dir nicht lästig sein.
Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
8 Nun hast du vor meinen Ohren gesagt, und ich habe deine eigenen Worte gehört:
Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9 «Rein bin ich, ohne Vergehen, unbefleckt und ohne Schuld!
„Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10 Siehe, er erfindet Beschuldigungen gegen mich, er hält mich für seinen Feind;
Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
11 er legt meine Füße in den Stock und lauert auf alle meine Schritte.»
У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
12 Siehe, das sagst du nicht mit Recht, darauf muß ich dir antworten; denn Gott ist größer als der Mensch.
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
13 Warum haderst du denn mit ihm, da er doch keine seiner Taten zu verantworten hat?
Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14 Sondern Gott redet einmal und zum zweitenmal, aber man beachtet es nicht.
Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
15 Im Traum, im Nachtgesicht, wenn tiefer Schlaf die Menschen befällt und sie in ihren Betten schlafen,
у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
16 da öffnet er das Ohr der Menschen und besiegelt seine Warnung an sie,
тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
17 damit der Mensch von seinem Tun abstehe und er den Mann vor Übermut beschütze,
щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
18 daß er seine Seele von der Grube zurückhalte, und sein Leben, daß er nicht renne ins Geschoß.
щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
19 Er züchtigt ihn mit Schmerzen auf seinem Lager, ein hartes Gericht geht über seinen Leib,
І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
20 daß ihm das Brot zum Ekel wird, seiner Seele die Lieblingsspeise;
І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
21 sein Fleisch schwindet dahin, man sieht es nicht mehr, und seine Gebeine, die man sonst nicht sah, werden bloß;
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
22 seine Seele naht sich der Grube und sein Leben den Todesmächten.
І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
23 Wenn es dann für ihn einen Engel gibt, einen Mittler, einen aus Tausenden, der dem Menschen verkündigt seine Gerechtigkeit;
Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
24 wenn er sich über ihn erbarmt und spricht: «Erlöse ihn, daß er nicht zur Grube hinabfahre; ich habe ein Lösegeld gefunden!»
то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
25 Alsdann wird sein Fleisch wieder grünen von Jugendfrische, er wird wiederkehren zu den Tagen seiner Jugend;
Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
26 er wird zu Gott bitten, der wird ihm gnädig sein, ihn sein Angesicht mit Jauchzen sehen lassen und dem Menschen seine Gerechtigkeit wiedergeben.
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
27 Er wird singen vor den Menschen und sagen: Ich hatte gesündigt und das Recht verkehrt; aber er hat mir nicht vergolten nach Verdienst;
Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28 er hat meine Seele erlöst, daß sie nicht in die Grube gefahren ist, so daß mein Leben das Licht wieder sieht!
Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
29 Siehe, dies alles tut Gott zwei oder dreimal mit dem Menschen,
Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
30 daß er seine Seele vom Verderben herumhole und ihn erleuchte mit dem Lichte der Lebendigen.
щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
31 Merke auf, Hiob, höre mir zu, schweige, und ich will reden!
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
32 Hast du aber Worte, so antworte mir, sage her, denn ich wünsche deine Rechtfertigung;
Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
33 wo aber nicht, so höre mir zu, schweige, und ich will dich Weisheit lehren!
Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
