Psalm 95

1 Kommt, laßt uns dem HERRN zujubeln, jauchzen dem Felsen unsers Heils!

Прийдіть, заспіваємо радісно Господу, вигукнемо піднесено скелі спасіння нашого.

2 Laßt uns mit Dank vor sein Angesicht treten, mit Liedern ihm jauchzen!

Прийдемо перед обличчя Його з подякою, піснями прославимо Його.

3 Denn ein großer Gott ist der HERR und ein großer König über alle Götter,

Адже Господь – Бог великий і Цар могутніший від усіх богів.

4 er, in dessen Hand die Tiefen der Erde sind und dem auch die Gipfel der Berge gehören;

У руці Його глибини землі, і вершини гір належать Йому;

5 er, dem das Meer gehört: er hat’s ja geschaffen, und das Festland: seine Hände haben’s gebildet.

море – Його, Він створив його, і суходіл Його руки утворили.

6 Kommt, laßt uns anbeten und niederfallen, die Knie beugen vor dem HERRN, unserm Schöpfer!

Прийдіть, поклонімося, впадемо долілиць, схилимо коліна перед Господом, Творцем нашим,

7 Denn er ist unser Gott, und wir das Volk seiner Weide, die Herde seiner Hand. Möchtet ihr heute doch hören auf seine Stimme:

бо Він – наш Бог, а ми – народ Його пасовища, вівці, про яких Він піклується. Сьогодні, коли ви почуєте Його голос,

8 »Verstockt nicht euer Herz wie bei Meriba, wie am Tage von Massa in der Wüste,

не зачерствійте серцями вашими, як у Мериві, як було того дня у Массі в пустелі,

9 woselbst eure Väter mich versuchten, mich prüften, obwohl sie doch sahen mein Tun.

де спокушали Мене предки ваші, випробовували Мене, хоча й бачили Моє діяння.

10 Vierzig Jahre hegte ich Abscheu gegen dieses Geschlecht, und sagte: ›Sie sind ein Volk mit irrendem Herzen‹; sie aber wollten von meinen Wegen nichts wissen.

Сорок років дратував Мене цей рід, тоді сказав Я: «Вони народ, що блукає серцем, не знають шляхів Моїх.

11 So schwur ich denn in meinem Zorn: ›Sie sollen nicht eingehn in meine Ruhstatt!‹«

Тому присягнув Я у гніві Моєму: не увійдуть вони до Мого спокою!»