< Psalm 94 >
1 Du Gott der Rache, o HERR, du Gott der Rache, erscheine!
О Боже помсти, Господи, Боже помсти, з’яви Себе!
2 Erhebe dich, Richter der Erde, vergilt den Stolzen nach ihrem Tun!
Піднімися, Судде землі, віддай гордим по заслугам!
3 Wie lange noch sollen die Gottlosen, HERR, wie lange noch sollen die Gottlosen jubeln,
Аж доки нечестиві, Господи, доки нечестиві торжествувати будуть?
4 sollen sie geifern und trotzige Reden führen, alle Übeltäter stolz sich brüsten?
Вивергають, промовляють вони пиху, нахваляються всі, хто чинить гріх.
5 Dein Volk, o HERR, zertreten sie und bedrücken dein Erbe;
Народ Твій, Господи, вони вражають ударами й пригнічують Твій спадок.
6 sie erwürgen Witwe und Fremdling und morden die Waisen
Вдову й приходька вбивають, сироту гублять
7 und sagen dabei: »Nicht sieht es der HERR« oder: »Nicht merkt es der Gott Jakobs.«
кажучи: «Не бачить Господь, і не вникає [в це] Бог Якова».
8 Nehmt Verstand an, ihr Unvernünftigen im Volk, und ihr Toren: wann wollt ihr Einsicht gewinnen?
Схаменіться, невігласи серед народу! Коли ви станете розумнішими, безумці?
9 Der das Ohr gepflanzt, der sollte nicht hören? Der das Auge gebildet, der sollte nicht sehn?
Той, Хто насадив вухо, хіба не почує? Чи Той, Хто око створив, не побачить?
10 Der die Völker erzieht, der sollte nicht strafen, er, der die Menschen Erkenntnis lehrt?
Той, Хто народи карає, хіба не докорить? Той, Хто сам людині дає знання?
11 Der HERR kennt wohl die Gedanken der Menschen, daß nur ein Hauch sie sind.
Господь знає думки людини, що вони – марнота.
12 Wohl dem Manne, den du, HERR, in Zucht nimmst, und den du aus deinem Gesetz belehrst,
Блаженний муж, якого Ти наставляєш, Господи, і Законом Твоїм навчаєш його,
13 damit er sich Ruhe verschaffe vor Unglückstagen, bis dem Frevler die Grube man gräbt!
щоб заспокоїти його у дні лиха, поки буде викопана яма нечестивому!
14 Denn der HERR wird sein Volk nicht verstoßen und sein Erbe nicht verlassen;
Адже не покине Господь народу Свого й спадку Свого не полишить.
15 denn Recht muß doch Recht bleiben, und ihm werden alle redlich Gesinnten sich anschließen.
Суд знову стане справедливим, і підуть услід за ним усі, праведні серцем.
16 Wer leistet mir Beistand gegen die Bösen? Wer tritt für mich ein gegen die Übeltäter?
Хто стане за мене проти злодіїв? Хто стоятиме за мене проти тих, що чинять гріх?
17 Wäre der HERR nicht mein Helfer gewesen, so wohnte meine Seele wohl schon im stillen Land.
Якби Господь не був допомогою моєю, то оселилася б душа моя в [країні] мовчання.
18 Sooft ich dachte: »Mein Fuß will wanken«, hat deine Gnade, HERR, mich immer gestützt;
Коли сказав я: «Хитається нога моя», милість Твоя, Господи, підтримала мене.
19 bei der Menge meiner Sorgen in meiner Brust haben deine Tröstungen mir das Herz erquickt.
Коли тривожні думки множаться в нутрі моєму, Твоя втіха збадьорює мою душу.
20 Sollte verbündet dir sein der Richterstuhl des Unheils, der Verderben schafft durch Gesetzesverdrehung?
Хіба може мати щось спільне з Тобою престол загибелі, що діє всупереч постанові [Закону]?
21 Sie tun sich ja zusammen gegen das Leben des Gerechten und verurteilen unschuldig Blut.
Натовпом тиснуть вони на душу праведника, і кров невинну засуджують [на страту].
22 Doch der HERR ist mir zur festen Burg geworden, mein Gott zu meinem Zufluchtsfelsen;
Але Господь став моєю твердинею, і Бог мій – скеля мого притулку.
23 er läßt ihren Frevel auf sie selber fallen und wird sie ob ihrer Bosheit vertilgen: ja vertilgen wird sie der HERR, unser Gott.
Він поверне проти них їхні власні гріхи і їхніми ж злодійствами знищить їх; знищить їх Господь, Бог наш.