Psalm 89
1 Ein Lehrgedicht von Ethan, dem Esrahiten. Die Gnadenerweise des HERRN will ich allzeit besingen,
Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
2 Denn du, Herr, hast verheißen: »Auf ewig soll der Gnadenbund aufgebaut sein« fest wie den Himmel hast du deine Treue gegründet –:
Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
3 »Ich habe einen Bund geschlossen mit meinem Erwählten, habe David, meinem Knecht, geschworen:
„Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
4 ›Deinem Geschlecht will ich ewige Dauer verleihen und aufbaun deinen Thron für alle Zeiten.‹« (SELA)
Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
5 Da priesen die Himmel deine Wundertat, o HERR, dazu deine Treue in der Versammlung der Heiligen.
І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
6 Denn wer in der Wolkenhöhe kommt dem HERRN gleich, ist dem HERRN vergleichbar unter den Gottessöhnen,
бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
7 dem Gott, der gefürchtet ist im Kreise der Heiligen und furchtbar über alle um ihn her?
Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
8 HERR, du Gott der Heerscharen, wer ist dir gleich? Stark bist du, HERR, und deine Treue ist rings um dich her.
Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
9 Du herrschest über das Ungestüm des Meeres: erheben sich seine Wogen – du besänftigst sie.
Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
10 Du hast Rahab zermalmt wie einen Durchbohrten, deine Feinde mit deinem starken Arm zerstreut.
Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
11 Dein ist der Himmel, dein auch die Erde, der Erdkreis und seine Fülle – du hast sie gegründet;
Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
12 Norden und Süden – du hast sie geschaffen, der Thabor und Hermon bejubeln deinen Namen.
Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
13 Du hast einen Arm voll Heldenkraft: stark ist deine Hand, deine Rechte hoch erhoben.
Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
14 Gerechtigkeit und Recht sind deines Thrones Stützen, Gnade und Treue gehen vor dir her.
Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
15 Wohl dem Volk, das zu jubeln versteht, das, o HERR, im Licht deines Angesichts wandelt:
Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
16 ob deinem Namen frohlocken sie allezeit, ob deiner Gerechtigkeit sind sie hochgemut.
Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
17 Denn du bist ihr Ruhm und ihre Stärke, und durch deine Gnade ragt hoch unser Horn;
бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
18 denn dem HERRN gehört unser Schild und dem Heiligen Israels unser König.
бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
19 Damals hast du in einem Gesicht zu deinem Frommen gesprochen: »Ich habe die Hilfe einem Helden übertragen, einen Auserwählten über das Volk erhöht:
Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
20 ich habe David als meinen Knecht gefunden, mit meinem heiligen Öl ihn gesalbt,
знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
21 damit meine Hand beständig mit ihm sei und mein Arm ihm Stärke verleihe.
щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
22 Kein Feind soll ihn überlisten und kein Ruchloser ihn überwältigen;
Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
23 nein, seine Gegner will ich vor ihm zerschmettern, und die ihn hassen, will ich niederschlagen.
— його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
24 Doch mit ihm soll meine Treue und Gnade sein, durch meinen Namen soll sein Horn hoch ragen;
Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
25 ich will das Meer unter seine Hand tun und seine Rechte auf die Ströme legen.
і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
26 Er soll zu mir rufen: ›Mein Vater bist du, mein Gott und der Fels meines Heils!‹
Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
27 So will auch ich ihn zum Erstgeborenen machen, zum höchsten unter den Königen der Erde.
Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
28 Für immer will ich ihm meine Gnade bewahren, und mein Bund soll fest ihm bleiben;
Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
29 für immer will ich sein Geschlecht erhalten und seinen Thron, solange der Himmel steht.
і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
30 Wenn seine Söhne mein Gesetz verlassen und nicht in meinen Rechten wandeln,
Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
31 wenn sie meine Satzungen entweihen und meine Gebote nicht beachten:
коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
32 so werde ich zwar mit der Rute ihren Abfall strafen und ihre Übertretung mit Schlägen,
тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
33 doch meine Gnade will ich ihm nicht entziehen und meine Treue nimmer verleugnen;
А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
34 ich werde meinen Bund nicht entweihen und den Ausspruch meiner Lippen nicht ändern.
не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
35 Ein für allemal hab’ ich bei meiner Heiligkeit geschworen niemals werde ich David belügen –:
Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
36 ›Sein Geschlecht soll ewig bestehn, sein Thron wie die Sonne vor mir,
повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
37 wie der Mond soll für immer er bleiben‹: der Zeuge in Wolkenhöhen ist treu!« (SELA)
як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
38 Und dennoch hast du verworfen und verstoßen, hast Zorn gegen deinen Gesalbten betätigt;
А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
39 du hast den Bund mit deinem Knecht gebrochen, seine Krone entweiht und zu Boden geschleudert;
Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
40 all seine Mauern hast du eingerissen, seine festen Plätze in Trümmer gelegt.
всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
41 Es plündern ihn alle, die des Weges ziehen, seinen Nachbarn ist er zum Spott geworden.
Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
42 Du hast den Arm seiner Dränger hoch erhoben und all seine Feinde mit Freude erfüllt;
Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
43 auch hast du rückwärts gewandt sein scharfes Schwert und im Krieg ihn nicht aufrecht gehalten (siegreich erhalten);
і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
44 du hast seinem Glanz ein Ende gemacht und seinen Thron zu Boden gestürzt;
Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
45 du hast die Tage seiner Jugend verkürzt, hast ihn mit Schande bedeckt. (SELA)
скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
46 Bis wann, HERR, willst du dich ganz verbergen? Bis wann soll lodern wie Feuer dein Zorn?
Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
47 Bedenke, wie kurz meine Lebenszeit ist, wie vergänglich du alle Menschenkinder geschaffen!
Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
48 Wo ist ein Mensch, der leben bleibt und den Tod nicht sieht, seine Seele errettet vor des Totenreichs Macht? (Sheol h7585)
Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
49 Wo sind deine früheren Gnadenverheißungen, Allherr, die du David zugeschworen in deiner Treue?
Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
50 Gedenke, Allherr, der Schmach deiner Knechte, daß ich tragen muß in meinem Busen den Hohn von all den vielen Völkern,
Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
51 womit deine Feinde, o HERR, geschmäht uns haben, womit geschmäht sie haben die Fußstapfen
якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
52 Gepriesen sei der HERR in Ewigkeit! Amen, ja Amen!
Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
