Psalm 83
1 Ein Lied, ein Psalm Asaphs. O Gott, halte dich nicht zurück,
Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
2 Denn siehe, deine Feinde toben, und die dich hassen, tragen das Haupt hoch!
бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
3 Gegen dein Volk ersinnen sie einen Anschlag und beraten sich gegen deine Schutzbefohlnen;
Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
4 sie sagen: »Kommt, wir wollen sie vertilgen als Volk: des Namens Israel soll man fürder nicht gedenken!«
Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
5 Ja, sie haben einmütigen Sinns sich beraten, ein Bündnis gegen dich geschlossen:
Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
6 die Zelte Edoms und der Ismaeliter, Moab und die Hagriter,
намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
7 Gebal und Ammon und Amalek, das Philisterland samt den Bewohnern von Tyrus.
Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
8 Auch Assur hat sich zu ihnen gesellt, es leiht den Nachkommen Lots seinen Arm. (SELA)
І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
9 Verfahre mit ihnen wie einst mit Midian, wie mit Sisera, wie mit Jabin am Bache Kison,
Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
10 die bei Endor den Untergang fanden, mit ihren Leibern das Erdreich düngten!
при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
11 Mache sie, ihre Edlen, wie Oreb und Seeb, und wie Sebah und Zalmunna alle ihre Fürsten,
Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
12 die gesprochen hatten: »Wir wollen für uns erobern die Fluren Gottes!«
що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
13 Mein Gott, mache sie gleich dem verwehten Laub, wie Spreu vor dem Winde!
Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
14 Wie Feuer, das den Wald verzehrt, wie Flammen, welche die Berge versengen:
Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
15 so verfolge sie mit deinem Sturm und schrecke sie mit deiner Windsbraut!
так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
16 Laß Beschämung ihr Antlitz bedecken, auf daß sie nach deinem Namen fragen, o HERR!
Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
17 Laß sie beschämt und erschreckt sein für immer, in Schande geraten und vergehn!
Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
18 Sie müssen erkennen, daß du, dessen Name »HERR« ist, du allein der Höchste bist über die ganze Erde.
І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
