Psalm 81
1 Dem Musikmeister, nach der Keltertreterweise; von Asaph. Singt jubelnd dem Gott, der unsre Stärke ist,
Керівнику хору. У стилі ґіттіт. Псалом Асафів. Радісно співайте Богові, твердині нашій, вигукніть переможно Богові Якова!
2 Stimmt Lobgesang an und laßt die Pauken erschallen, die liebliche Zither mitsamt der Harfe!
Заспівайте пісню, вдарте у бубон, заграйте на арфі милозвучній і лірі.
3 Stoßt am Neumond in die Posaune, beim Vollmond zur Feier unsres Festes!
Сурміть у ріг на свято нового місяця і в повний місяць, у день святкування нашого.
4 Denn so ist es Satzung für Israel, ein Gebot des Gottes Jakobs;
Бо це постанова для Ізраїля, правило від Бога Якова.
5 als Gesetz hat er’s für Joseph verordnet, als er auszog gegen Ägyptenland. – Eine Sprache, die ich bisher nicht gekannt, vernehme ich:
Він встановив це як одкровення для Йосифа, коли Він проходив по землі Єгипетській. Я чув мову, якої не знав:
6 »Ich hab’ seine Schulter der Last entzogen, seine Hände sind des Tragkorbs ledig geworden.
«Я зняв ярмо з його плеч, його руки звільнилися від коша.
7 Als du riefst in der Drangsal, erlöste ich dich, erhörte dich in der Hülle der Donnerwolke, prüfte dich am Haderwasser. (SELA)
У скорботі ти покликав [Мене], і Я визволив тебе; відповідав тобі з-під покрову грозової хмари; випробовував тебе при водах Мериви. (Села)
8 ›Höre, mein Volk, ich will dich warnen! o Israel, möchtest du mir doch gehorchen!
Слухай, народе Мій, Я буду свідчити тобі. О Ізраїлю, якби ти послухався Мене!
9 Kein fremder Gott soll unter dir sein, vor keinem Gott des Auslands darfst du dich niederwerfen!
Нехай не буде в тебе чужого бога, і не вклоняйся богові чужоземному.
10 Ich, der HERR, bin dein Gott, der dich heraufgeführt aus Ägyptenland: tu deinen Mund weit auf, so will ich ihn füllen!‹
Я – Господь, Бог твій, Який вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий свої вуста, і Я наповню їх.
11 Doch mein Volk hat nicht gehört auf meine Stimme, und Israel ist mir nicht zu Willen gewesen.
Але народ Мій не слухався Мого голосу, Ізраїль не вподобав Мене.
12 Da hab ich sie preisgegeben dem Starrsinn ihres Herzens: sie sollten nach ihren eignen Gedanken wandeln.
Тому полишив Я їх владі впертості власних сердець – нехай ходять за своїми задумами.
13 O wollte mein Volk doch mir gehorchen, Israel doch wandeln auf meinen Wegen!
О, якби народ Мій слухався Мене, Ізраїль ходив би Моїми дорогами!
14 Wie bald würde ich ihre Feinde beugen und gegen ihre Dränger kehren meine Hand!
Ще трохи, і Я підкорив би ворогів їхніх і на супротивників їхніх простягнув би руку Мою.
15 Die da hassen den HERRN, die müßten ihm schmeicheln, und ihre Gerichtszeit sollte ewig währen.
Ті, хто Господа ненавидить, плазували б перед Ним, і час [їхньої кари] тривав би вічно.
16 Doch ihn wollt’ ich nähren mit dem Mark des Weizens, dich sättigen aus dem Felsen mit Honig.«
Я годував би Ізраїля найкращою пшеницею й насичував би тебе медом зі скелі».
