Psalm 22

1 Dem Musikmeister, nach (der Singweise = Melodie) »Hirschkuh der Morgenröte«; ein Psalm von David. Mein Gott, mein Gott, warum hast du mich verlassen?

Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене? [Чому] Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?

2 Mein Gott! Ich rufe bei Tage, doch du antwortest nicht, und bei Nacht, doch Ruhe wird mir nicht zuteil!

Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш, вночі – і немає мені спокою.

3 Und doch bist du der Heilige, der da thront über Israels Lobgesängen.

Але ж Ти – Святий; Ти, [оточений] хваліннями Ізраїлю, сидиш [на престолі].

4 Auf dich haben unsre Väter vertraut, sie haben vertraut, und du hast ihnen ausgeholfen;

На Тебе покладалися батьки наші, надію покладали, і Ти рятував їх.

5 zu dir haben sie geschrien und Rettung gefunden, auf dich haben sie vertraut und sind nicht enttäuscht worden.

До Тебе волали й були визволені, на Тебе надію покладали й не зганьбилися.

6 Doch ich bin ein Wurm und kein Mensch mehr, bin der Leute Hohn und verachtet vom Volk;

Я ж – черв’як, а не людина, ганьба серед людей, засоромлений серед народу.

7 alle, die mich sehen, spotten mein, reißen den Mund auf, schütteln den Kopf:

Усі, хто бачить мене, глузують з мене: кепкують вустами, похитують головою.

8 »Er werf’s auf den HERRN: der möge ihn befreien, der möge ihn retten: er hat ja Wohlgefallen an ihm!«

«Він покладався на Господа, [тож] нехай визволить його, нехай врятує його, якщо Він його уподобав».

9 Ja du bist’s, der mich der Mutter gelegt in den Schoß, mich sicher geborgen an meiner Mutter Brust;

Ти ж, Господи, вивів мене з утроби, навчив мене довіряти [Тобі] ще біля грудей моєї матері.

10 von Geburt an bin ich auf dich geworfen, vom Schoß meiner Mutter her bist du mein Gott.

На Тебе я покинутий від самого народження, від лона матері моєї Ти – мій Бог.

11 O bleibe nicht fern von mir, denn die Drangsal ist nahe, und sonst ist kein Helfer zu sehen!

Не віддаляйся від мене, адже скорбота близько, а помічника немає.

12 Mich umzingeln mächtige Stiere, Basans Riesenfarren halten mich umringt;

Оточили мене численні бугаї, міцні бугаї з Башану обступили мене.

13 den Rachen sperren sie gegen mich auf – ein reißender, brüllender Löwe!

Пащі свої роззявили на мене, немов лев, що терзає здобич і реве.

14 Wie Wasser bin ich ausgegossen, alle meine Glieder sind ausgerenkt; das Herz ist mir geworden wie Wachs, zerschmolzen in meinem Innern.

Я розлився, як вода, і всі кістки мої роз’єдналися, серце моє перетворилося на віск, розтануло серед моїх нутрощів.

15 Vertrocknet wie eine Scherbe ist meine Kraft, und die Zunge klebt mir am Gaumen: in den Staub des Todes hast du mich gelegt.

Моя [життєва] сила висохла, немов череп’я, і язик мій прилип до піднебіння. Ти поклав мене до смертного пороху.

16 Ach, Hunde umgeben mich rings, eine Rotte von Übeltätern umkreist mich; sie haben mir Hände und Füße durchbohrt.

Пси обступили мене, збіговисько злодіїв оточило мене, прокололи руки мої та ноги мої.

17 Alle meine Gebeine kann ich zählen: sie aber blicken mich an und weiden sich an dem Anblick.

Усі кістки свої я можу перелічити, а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.

18 Sie teilen meine Kleider unter sich und werfen das Los um mein Gewand.

Вони ділять між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб.

19 Doch du, HERR, bleibe nicht fern von mir, du, meine Stärke, eile mir zu Hilfe!

А Ти, Господи, не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу.

20 Errette vor dem Schwert mein Leben, mein einziges Gut aus der Hunde Gewalt!

Визволи мою душу від меча, мою єдину – від псів.

21 Hilf mir aus dem Rachen des Löwen und bewahre mich vor den Hörnern der Büffel!

Врятуй мене від пащі лева, і від рогів диких биків – смиренну [душу] мою.

22 Dann will ich deinen Namen meinen Brüdern kundtun, inmitten der Gemeinde dich rühmen:

Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.

23 »Die den HERRN ihr fürchtet, preiset ihn! Ihr alle vom Hause Jakobs, ehret ihn und scheut euch vor ihm, ihr alle von Israels Stamm!

Ті, хто Господа боїться, хваліть Його! Усі нащадки Якова славте Його! Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!

24 Denn er hat nicht übersehen und nicht verabscheut das Elend des Dulders und sein Antlitz vor ihm nicht verborgen, nein, als er zu ihm schrie, auf ihn gehört.«

Бо не знехтував Він і не відцурався приниження убогого, і не відвернув обличчя Свого від нього, але почув, коли той волав до Нього.

25 Dir soll mein Loblied gelten in großer Gemeinde; meine Gelübde will ich erfüllen vor denen, die ihn fürchten.

Тобі моя хвала у зібранні великому. Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.

26 Die Elenden sollen essen, daß sie satt werden, und die da suchen den HERRN, sollen ihn preisen: aufleben soll euer Herz für immer!

Бідняки їстимуть і наситяться, хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає. Нехай живуть повіки серця ваші!

27 Daran werden gedenken und zum HERRN sich bekehren alle Enden der Erde, und vor dir werden sich niederwerfen alle Geschlechter der Heiden;

Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі, і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.

28 denn dem HERRN gehört die Herrschaft, und er ist der Völkergebieter.

Бо Господеві належить царство, Він править народами.

29 Vor ihm werden niederfallen alle Großen der Erde, vor ihm die Knie beugen alle, die in den Erdstaub sinken und wer seine Seele nicht am Leben erhalten kann.

Усі багатії землі будуть їсти й поклоняться Йому; схиляться на коліна всі, що сходять до [смертного] пороху й не можуть душу свою зберегти живою.

30 Die Nachwelt wird ihm dienen; vom Allherrn wird man erzählen dem künft’gen Geschlecht.

Нащадки служитимуть Йому, розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.

31 Sie werden kommen und seine Gerechtigkeit kundtun dem nachgeborenen Volk, daß Er es vollführt hat.

Прийдуть і звіщатимуть Його правду народові, що має народитися, про те, що зробив Він.