Psalm 147
1 Preiset den HERRN! Denn schön ist’s, unserm Gott zu lobsingen, ja lieblich und wohlgeziemend ist Lobgesang.
Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала!
2 Der HERR baut Jerusalem wieder auf, er sammelt Israels zerstreute Söhne;
Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля;
3 er heilt, die zerbrochnen Herzens sind, und verbindet ihre Wunden;
зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани;
4 er bestimmt den Sternen ihre Zahl und ruft sie alle mit Namen.
обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно.
5 Groß ist unser Herr und allgewaltig, für seine Weisheit gibt’s kein Maß.
Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний.
6 Der HERR hilft den Gebeugten auf, doch die Gottlosen stürzt er nieder zu Boden.
Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі.
7 Stimmt für den HERRN ein Danklied an, spielt unserm Gott auf der Zither –
Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі.
8 ihm, der den Himmel mit Wolken bedeckt und Regen schafft für die Erde, der Gras auf den Bergen sprießen läßt,
Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву,
9 der den Tieren ihr Futter gibt, den jungen Raben, die zu ihm schreien!
дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать.
10 Er hat nicht Lust an der Stärke des Rosses, nicht Gefallen an den Schenkeln des Mannes;
Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав;
11 Gefallen hat der HERR an denen, die ihn fürchten, an denen, die auf seine Gnade harren.
Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.
12 Preise den HERRN, Jerusalem, lobsinge, Zion, deinem Gott!
Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого, Сіоне!
13 Denn er hat die Riegel deiner Tore stark gemacht, gesegnet deine Kinder in deiner Mitte;
Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе.
14 er schafft deinen Grenzen Sicherheit, sättigt dich mit dem Mark des Weizens.
Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею.
15 Er läßt sein Machtwort nieder zur Erde gehn: gar eilig läuft sein Gebot dahin;
Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово.
16 er sendet Schnee wie Wollflocken und streut den Reif wie Asche aus;
Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл,
17 er wirft seinen Hagel wie Brocken herab: wer kann bestehn vor seiner Kälte?
кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом?
18 Doch läßt er sein Gebot ergehn, so macht er sie schmelzen; läßt er wehn seinen Tauwind, so rieseln die Wasser.
Він пошле слово Своє, і [все] розтане, подує вітром Своїм – потечуть води.
19 Er hat Jakob sein Wort verkündet, Israel sein Gesetz und seine Rechte.
Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві.
20 Mit keinem (anderen) Volk ist so er verfahren, drum kennen sie seine Rechte nicht. Halleluja!
Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів вони не знають. Алілуя!
