Psalm 146

1 Halleluja! Lobe den HERRN, meine Seele!

Алілуя! Хвали, душе моя, Господа!

2 Loben will ich den HERRN, solange ich lebe, will meinem Gott lobsingen, solange ich bin!

Буду Господа хвалити все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.

3 Verlaßt euch nicht auf Fürsten, nicht auf Menschen, die ja nicht helfen können!

Не покладайте надії на [мужів] шляхетних, на людину, у якій немає порятунку.

4 Geht der Odem ihnen aus, so kehren sie zurück zum Staube; am gleichen Tage ist’s aus mit ihren Plänen.

Дух її виходить, і вона повертається в землю, – у той же день зникають усі її задуми.

5 Wohl dem, dessen Hilfe der Gott Jakobs ist, dessen Hoffnung ruht auf dem HERRN, seinem Gott,

Блаженний той, чия допомога – Бог Яковів, хто надію покладає на Господа, Бога свого,

6 auf ihm, der Himmel und Erde geschaffen, das Meer mit allem, was in ihnen ist, der Treue ewiglich hält;

Того, Хто створив небеса, землю, море й усе, що наповнює його, Хто вічно береже вірність Свою;

7 der Recht den Unterdrückten schafft und Brot den Hungrigen gibt. Der HERR macht die Gefangenen frei;

Того, Хто правосуддя чинить для пригнічених, дає хліб голодним. Господь звільняє в’язнів,

8 der HERR gibt Blinden das Augenlicht, der HERR richtet die Gebeugten auf, der HERR hat lieb die Gerechten;

Господь відкриває очі сліпим, Господь випростовує зігнутих, Господь любить праведних.

9 der HERR behütet den Fremdling; Waisen und Witwen hält er aufrecht; doch den Weg der Gottlosen macht er zum Irrweg.

Господь оберігає приходьків, сироту й вдову підтримує, а дорогу нечестивих викривлює.

10 Der HERR wird König in Ewigkeit sein, dein Gott, o Zion, für und für! Halleluja!

Буде царювати Господь повіки, Бог твій, Сіоне, – з роду в рід. Алілуя!