Psalm 144
1 Von David. Gepriesen sei der HERR, mein Fels,
Псалом Давидів. Благословенний Господь, скеля моя, Що привчає руки мої до битви й пальці мої – до війни.
2 mein Wohltäter und meine Burg, meine Feste und mein Retter, mein Schild und der, auf den ich vertraue; Völker hat er mir unterworfen!
[Він] – милість моя, твердиня моя, пристановище моє й визволитель мій, щит мій, на Нього я надію покладаю; Він підкорює мені народ мій.
3 HERR, was ist der Mensch, daß du ihn beachtest, des Menschen Sohn, daß du seiner gedenkst?
Господи, хто така людина, що Ти знаєш про неї, і син людський, що Ти думаєш про нього?
4 Der Mensch gleicht einem Hauch, seine Tage sind wie ein Schatten, der vorüberfliegt.
Людина – немов подих вітру; дні її – немов тінь, що минає.
5 HERR, neige deinen Himmel und fahre herab, rühre die Berge an, daß sie rauchen!
Господи, нахили небеса і зійди, торкнися гір – і вони задимляться.
6 Schleudre Blitze und zerstreue sie, schieß deine Pfeile ab und laß sie zerstieben!
Блисни блискавкою й розсій їх, випусти стріли Свої й нажахай їх.
7 Strecke deine Hände aus der Höhe herab, reiß mich heraus und rette mich aus gewaltigen Fluten, aus der Hand der Söhne der Fremde,
Простягни руку Твою з висоти, визволи мене й врятуй від великих вод, від рук чужинців,
8 deren Lippen Lügen reden und deren Rechte mit Täuschung umgeht.
що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.
9 Gott, ein neues Lied will (alsdann) ich dir singen, auf zehnsaitiger Harfe dir spielen:
Боже, пісню нову заспіваю Тобі, на лірі десятиструнній Тобі заграю –
10 dir, der den Königen Sieg verleiht, der David, seinen Knecht, entrissen dem mörderischen Schwert.
Тому, Хто дає перемогу царям, визволяє Давида, слугу Свого, від лютого меча.
11 Reiß mich heraus und rette mich aus der Hand der Söhne der Fremde, deren Lippen Lügen reden und deren Rechte mit Täuschung umgeht! –
Визволи мене й врятуй від рук чужинців, що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.
12 O gib, daß unsere Söhne in ihrer Jugendkraft hochgewachsenen Setzlingen gleichen! Daß unsre Töchter seien wie schöngemeißelte Ecksäulen an prächtig gebauten Palästen!
Тоді будуть сини наші немов молоді пагони, що розрослися, а наші доньки – наче різьблені колони майстерно збудованого палацу;
13 Daß unsre Speicher, wohlgefüllt, spenden einen Vorrat nach dem andern! Daß unser Kleinvieh sich tausendfach mehre, zehntausendfach auf unsern Triften!
комори будуть повні різноманітним збіжжям; дрібної худоби нашої [будуть] тисячі, десятки тисяч на пасовищах наших;
14 Daß unsre Rinder trächtig seien ohne Mißgeschick und ohne Fehlgeburt, keine Spaltung im Volk und kein Wehgeschrei auf unsern Straßen!
бики наші будуть витривалими; не буде ні пролому [в стіні], ні виходу [в полон], ані зойку на вулицях наших.
15 Glückselig das Volk, dem es so ergeht! Glückselig das Volk, dessen Gott der HERR ist!
Блаженний народ, що так йому ведеться; блаженний народ, чий Бог – Господь!
