Psalm 139
1 Dem Musikmeister, von David ein Psalm. HERR, du erforschest mich und kennst mich;
Керівнику хору. Псалом Давидів. Господи, Ти дослідив мене й знаєш.
2 du weißt es, ob ich sitze oder aufstehe,
Сідаю я чи встаю – Ти знаєш; Ти розумієш думки мої здалека.
3 ob ich wandre oder ruhe, du prüfst es und bist mit all meinen Wegen vertraut;
Ти спостерігаєш за мандрівкою моєю й відпочинком, і всі шляхи мої Тобі досконало відомі.
4 denn ehe ein Wort auf meiner Zunge liegt, kennst du, o HERR, es schon genau.
Ще немає слова на язиці у мене, а Ти, Господи, уже знаєш його досконало.
5 Du hältst mich von hinten und von vorne umschlossen und hast deine Hand auf mich gelegt.
Ти оточив мене ззаду й спереду і поклав долоню Свою на мене.
6 Zu wunderbar ist solches Wissen für mich, zu hoch: ich vermag’s nicht zu begreifen!
Дивне для мене знання [Твоє], піднесене, не можу його осягнути.
7 Wohin soll ich gehn vor deinem Geist und wohin fliehn vor deinem Angesicht?
Куди піти я можу від Духа Твого? Куди втечу від обличчя Твого?
8 Führe ich auf zum Himmel, so wärst du da, und lagert’ ich mich in der Unterwelt, so wärst du dort; (Sheol h7585)
Якщо зійду на небеса – Ти там; чи в царстві смерті влаштую собі ложе – і там Ти! (Sheol h7585)
9 nähme ich Schwingen des Morgenrots zum Flug und ließe mich nieder am äußersten Westmeer,
Чи піднесусь на крилах досвітньої зорі, чи поселюся на краю моря –
10 so würde auch dort deine Hand mich führen und deine Rechte mich fassen;
навіть там рука Твоя поведе мене, триматиме мене правиця Твоя.
11 und spräch’ ich: »Lauter Finsternis soll mich umhüllen und Nacht sei das Licht um mich her!« –
А якщо скажу: «Напевно, темрява сховає мене і ніччю стане світло навколо мене»,
12 auch die Finsternis würde für dich nicht finster sein, vielmehr die Nacht dir leuchten wie der Tag: Finsternis wäre für dich wie das Licht.
то навіть темрява не буде темною для Тебе, і ніч буде сяяти, немов день: темрява як світло [для Тебе].
13 Denn du bist’s, der meine Nieren gebildet, mich gewoben im Schoß meiner Mutter.
Адже Ти створив нутрощі мої, зіткав мене в утробі моєї матері.
14 Ich danke dir, daß ich so überaus wunderbar bereitet bin: wunderbar sind deine Werke, und meine Seele erkennt das wohl.
Буду славити Тебе за те, що дивовижно й чудово створений я. Дивні діяння Твої, і душа моя добре це знає!
15 Meine Wesensgestaltung war dir nicht verborgen, als im Dunkeln ich gebildet ward, kunstvoll gewirkt in den Tiefen der Erde.
Не були приховані від Тебе мої кості, коли я був створений у таємниці, витканий у глибинах землі.
16 Deine Augen sahen mich schon als formlosen Keim, und in deinem Buch standen eingeschrieben alle Tage, die vorbedacht waren, als noch keiner von ihnen da war.
Твої очі бачили мій зародок, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли жодного з них ще не було.
17 Für mich nun – wie kostbar sind deine Gedanken, o Gott, wie gewaltig sind ihre Summen!
Які ж дорогі для мене думки Твої, Боже! Яка ж величезна кількість їх!
18 Wollt’ ich sie zählen: ihrer sind mehr als des Sandes; wenn ich erwache, bin ich noch immer bei dir.
Почну лічити їх – вони численніші, ніж пісок. Коли прокидаюся, я все ще з Тобою.
19 Möchtest du doch die Frevler töten, o Gott! Und ihr Männer der Blutschuld, weichet von mir!
О Боже, якби Ти знищив нечестивого! Віддаліться від мене, кровожерні!
20 Sie, die von dir mit Arglist reden, mit Falschheit reden als deine Widersacher.
Вони говорять про Тебе з лукавством, супротивники Твої підносяться марно.
21 Sollt’ ich nicht hassen, die dich, HERR, hassen, nicht verabscheun, die sich erheben gegen dich?
Як же не зненавидіти мені тих, хто ненавидить Тебе, Господи? Як не обридитися мені тими, хто повстає проти Тебе?
22 Ja, ich hasse sie mit tödlichem Haß: als Feinde gelten sie mir.
Ненавиджу їх повною ненавистю, вони стали мені ворогами.
23 Erforsche mich, Gott, und erkenne mein Herz, prüfe mich und erkenne meine Gedanken!
Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце; випробуй мене і пізнай тривожні думки мої.
24 Und sieh, ob ich wandle auf trüglichem Wege, und leite mich auf dem ewigen Wege!
І подивися, чи не на хибній я дорозі, і поведи мене шляхом вічності.
