Psalm 136
1 Danket dem HERRN, denn er ist freundlich, ja, ewiglich währt seine Gnade!
Дя́куйте Господу, — добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
2 Danket dem Gott der Götter – ja, ewiglich währt seine Gnade!
Дя́куйте Богу богі́в, бо навіки Його милосердя!
3 Danket dem Herrn der Herren – ja, ewiglich währt seine Gnade!
Дя́куйте Влади́ці влади́к, бо навіки Його милосердя!
4 Ihm, der große Wunder tut, er allein: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
Тому, хто чу́да великі Єди́ний вчиня́є, бо навіки Його милосердя!
5 der den Himmel mit Weisheit geschaffen: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!
6 der die Erde über den Wassern ausgebreitet: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
Хто землю простя́г над водою, бо навіки Його милосердя!
7 der die großen Lichter geschaffen: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
Хто світи́ла великі вчинив, бо навіки Його милосердя!
8 die Sonne zur Herrschaft am Tage: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
сонце, щоб вдень панува́ло воно, бо навіки Його милосердя!
9 den Mond und die Sterne zur Herrschaft bei Nacht: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
місяця й зорі, щоб вони панува́ли вночі, бо навіки Його милосердя!
10 Ihm, der Ägypten schlug an seinen Erstgeburten: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
Хто Єгипет побив був у їхніх перворі́дних, бо навіки Його милосердя!
11 und Israel aus ihrer Mitte führte: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
і Ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!
12 mit starker Hand und hocherhobnem Arm: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
рукою міцно́ю й раме́ном простя́гненим, бо навіки Його милосердя!
13 der das Schilfmeer in zwei Teile zerschnitt: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
Хто море Червоне розтя́в на части́ни, бо навіки Його милосердя!
14 und Israel mitten hindurchziehen ließ: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
і серед нього Ізраїля перепрова́див, бо навіки Його милосердя!
15 und den Pharao und sein Heer ins Schilfmeer stürzte: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
і фараона та ві́йсько його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!
16 Ihm, der sein Volk durch die Wüste führte: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
Хто провадив наро́д Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!
17 der große Könige schlug: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
Хто великих царів повбива́в, бо навіки Його милосердя!
18 und mächtige Könige tötete: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
і поту́жних царів переби́в, бо навіки Його милосердя!
19 Sihon, den König der Amoriter: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
Сиго́на, царя аморе́ян, бо навіки Його милосердя!
20 und Og, den König von Basan: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
і О́ґа, Баша́ну царя, бо навіки Його милосердя!
21 und ihr Land als Erbbesitz hingab: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
і Хто землю їхню дав на спа́дщину, бо навіки Його милосердя!
22 als Erbbesitz seinem Knechte Israel: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
на спа́док Ізра́їлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!
23 ihm, der in unsrer Erniedrigung unser gedachte: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
Хто про нас пам'ята́в у пони́женні нашім, бо навіки Його милосердя!
24 und uns von unsern Drängern befreite: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
і від ворогів наших ви́зволив нас, бо навіки Його милосердя!
25 der Nahrung allen Geschöpfen gibt: – ja, ewiglich währt seine Gnade!
Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!
26 Danket dem Gott des Himmels: ja, ewiglich währt seine Gnade!
Дя́куйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!
