Psalm 129

1 Ein Wallfahrtslied. »Sie haben mich hart bedrängt von meiner Jugend an«

Пісня проча́н.

2 »sie haben mich hart bedrängt von meiner Jugend an, aber doch mich nicht überwältigt.

Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!

3 Auf meinem Rücken haben die Pflüger gepflügt und lange Furchen gezogen;

Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,

4 doch der HERR ist gerecht: er hat zerhauen der Gottlosen Stricke.«

та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!

5 Zuschanden müssen werden und rückwärts weichen alle, die Zion hassen!

Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

6 Sie müssen gleichen dem Gras auf den Dächern, das dürr schon ist, bevor es in Halme schießt,

Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

7 mit dem der Schnitter seine Hand nicht füllt, noch der Garbenbinder seinen Gewandbausch,

що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,

8 und bei dem, wer des Weges vorübergeht, nicht ruft: »Gottes Segen sei über euch! Wir segnen euch im Namen des HERRN!«

і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“