Psalm 119
1 Wohl denen, deren Wandel unsträflich ist, die einhergehn im Gesetz des HERRN!
Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
2 Wohl denen, die seine Zeugnisse beobachten, die mit ganzem Herzen ihn suchen,
Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
3 die auch kein Unrecht verüben, sondern auf seinen Wegen gehen!
і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
4 Du selbst hast deine Befehle erlassen, daß man sie sorglich befolge.
Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
5 Ach möchte doch mein Wandel fest sein in der Befolgung deiner Satzungen!
Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
6 Dann werde ich nicht beschämt sein, wenn ich alle deine Gebote vor Augen habe.
не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
7 Ich will dir aufrichtigen Herzens danken, indem ich die Rechte deiner Gerechtigkeit lerne.
Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
8 Deine Satzungen will ich halten: verlaß mich nicht ganz und gar!
Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
9 Wie wird ein Jüngling seinen Wandel rein gestalten? Wenn er ihn führt nach deinem Wort.
Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
10 Mit ganzem Herzen suche ich dich: laß mich von deinen Geboten nicht abirren!
Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
11 In meinem Herzen wahre ich dein Wort, um mich nicht gegen dich zu verfehlen.
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
12 Gepriesen seist du, o HERR: lehre mich deine Satzungen!
Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
13 Mit meinen Lippen zähle ich her alle Rechte deines Mundes.
Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
14 An dem Wege deiner Zeugnisse habe ich Freude wie über irgendwelchen Reichtum.
З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
15 Über deine Befehle will ich sinnen und achten auf deine Pfade.
Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
16 An deinen Satzungen habe ich meine Lust, will deine Worte nicht vergessen.
Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
17 Tu Gutes an deinem Knecht, auf daß ich leben bleibe, so will ich deine Worte befolgen.
Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
18 Öffne mir die Augen, daß ich klar erkenne die Wunder in deinem Gesetz.
Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
19 Ich bin nur ein Gast auf Erden: verbirg deine Gebote nicht vor mir.
На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20 Meine Seele verzehrt sich vor Sehnsucht nach deinen Rechten allezeit.
Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
21 Gedroht hast du den Stolzen; verflucht sind, die von deinen Geboten abweichen.
Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
22 Wälze Schmach und Verachtung von mir ab, denn ich beobachte deine Zeugnisse.
Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
23 Mögen auch Fürsten sitzen und wider mich beraten: dein Knecht sinnt doch über deine Satzungen nach.
Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
24 Ja, deine Zeugnisse sind meine Freude, meine Ratgeber sind sie.
і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
25 Mein Mut ist in den Staub gesunken: belebe mich wieder nach deinem Wort.
Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
26 Ich habe dir meine Lage geschildert, da hast du mich erhört: lehre mich deine Satzungen.
Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
27 Laß mich den Weg verstehn, den deine Befehle gebieten, so will ich sinnen über deine Wunder.
Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
28 Mein Herz zerfließt vor Kummer in Tränen; richte mich auf nach deinen Worten.
Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
29 Den Weg der Lüge halte fern von mir, doch begnade mich mit deinem Gesetz!
Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
30 Den Weg der Treue habe ich erwählt, deine Rechte unanstößig befunden.
Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
31 Ich halte fest an deinen Zeugnissen: HERR, laß mich nicht zuschanden werden!
До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
32 Den Weg deiner Gebote will ich laufen, denn du machst mir weit das Herz.
Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
33 Lehre mich, HERR, den Weg deiner Satzungen, so will ich ihn innehalten bis ans Ende.
Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
34 Verleihe mir Einsicht, damit ich deine Weisung beachte und sie mit ganzem Herzen befolge.
Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
35 Laß mich wandeln auf dem Pfade deiner Gebote, denn an diesem habe ich meine Freude.
Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
36 Neige mein Herz deinen Zeugnissen zu und nicht zur Gewinnsucht.
Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
37 Wende meine Augen ab, daß sie nicht nach Eitlem schauen; belebe mich auf deinen Wegen.
Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
38 Erfülle an deinem Knechte deine Verheißung, die darauf abzielt, daß man dich fürchte.
Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39 Wende ab meine Schmach, vor der mir graut; denn deine Rechte sind heilsam.
Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
40 Fürwahr, ich sehne mich nach deinen Befehlen: belebe mich durch deine Gerechtigkeit!
Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
41 Laß deine Gnadenerweise mir widerfahren, o HERR, deine Hilfe nach deinem Wort,
І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42 daß ich dem, der mich schmäht, zu antworten weiß; denn ich verlasse mich auf dein Wort.
і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
43 Und entzieh meinem Munde nicht ganz das Wort der Wahrheit; denn ich harre auf deine Rechte.
І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
44 Und befolgen will ich dein Gesetz beständig, immer und ewiglich;
А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
45 so werde ich wandeln auf freier Bahn; denn ich habe mich stets um deine Befehle gekümmert;
І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
46 und ich will von deinen Zeugnissen reden vor Königen, ohne mich zu scheuen;
І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
47 denn ich habe meine Freude an deinen Geboten, die mir lieb sind,
І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48 und hebe meine Hände auf zu deinen Geboten, [die mir lieb sind, ] will über deine Satzungen sinnen.
і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
49 Halte deinem Knecht getreulich dein Wort, auf das du mich hast hoffen lassen!
Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50 Das ist mein Trost in meinem Elend, daß dein Wort mich neu belebt hat.
Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
51 Die Übermüt’gen verspotten mich maßlos, doch ich bin von deinem Gesetz nicht abgewichen.
Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
52 Gedenke ich deiner Rechte aus der Vorzeit, so fühle ich mich, o HERR, getröstet.
Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
53 Heißer Zorn erfaßt mich wegen der Gottlosen, die dein Gesetz verlassen haben.
Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
54 Deine Satzungen sind mir zu Lobgesängen geworden im Hause meiner Pilgerschaft.
Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
55 In der Nacht sogar gedenke ich deines Namens, o HERR, und befolge dein Gesetz.
Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
56 Das ist mir zuteil geworden, daß ich deine Befehle befolgt habe.
Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
57 Meine Aufgabe ist, o HERR, ich bekenne es, deine Worte zu befolgen.
Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
58 Von ganzem Herzen fleh’ ich dich an: »Sei mir gnädig nach deiner Verheißung!«
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59 Ich habe über meine Wege nachgedacht und lenke (daher) meine Schritte zu deinen Zeugnissen zurück.
Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
60 Ich eile und säume nicht, deine Gebote zu befolgen.
Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
61 Die Fallstricke der Gottlosen umringen mich; dennoch vergesse ich dein Gesetz nicht.
Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
62 In der Mitte der Nacht stehe ich auf, um dir zu danken für die Verordnungen deiner Gerechtigkeit.
Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
63 Befreundet bin ich mit allen, die dich fürchten, und mit denen, die deine Befehle befolgen.
Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
64 Deiner Gnade, o HERR, ist die Erde voll: lehre mich deine Satzungen!
Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
65 Gutes hast du an deinem Knechte getan, o HERR, nach deiner Verheißung.
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66 Rechte Einsicht und Erkenntnis lehre mich, denn ich vertraue auf deine Gebote.
Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
67 Bevor ich gedemütigt wurde, ging ich irre; jetzt aber beobachte ich dein Wort.
Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68 Du bist gütig und erweisest Gutes: lehre mich deine Satzungen!
Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
69 Lügen haben die Stolzen gegen mich erdichtet, ich aber befolge deine Befehle mit ganzem Herzen.
Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
70 Unempfindlich wie von Fett ist ihr Herz, ich aber habe Freude an deinem Gesetz.
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
71 Gut war’s für mich, daß ich gedemütigt wurde, damit ich deine Satzungen lernte.
Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
72 Die Weisung deines Mundes ist mir lieber als Tausende von Gold- und Silberstücken.
Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73 Deine Hände haben mich geschaffen und gebildet: verleihe mir nun auch Einsicht, daß ich deine Gebote lerne!
Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
74 Die dich fürchten, werden mich sehen und sich freun; denn ich habe auf dein Wort geharrt.
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
75 Ich weiß, o HERR, daß deine Gerichte gerecht sind und du mich in Treue gedemütigt hast.
Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
76 Laß doch deine Gnade mir Trost gewähren, wie du deinem Knechte verheißen hast!
Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
77 Laß mir dein Erbarmen widerfahren, daß ich auflebe, denn dein Gesetz ist meine Lust.
Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
78 Laß die Stolzen zuschanden werden, weil sie ohne Grund mich niederdrücken; ich aber sinne über deine Befehle.
Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
79 Laß mir sich zuwenden, die dich fürchten und die deine Zeugnisse anerkennen!
До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
80 Mein Herz halte treu an deinen Satzungen fest, auf daß ich nicht zuschanden werde.
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
81 Meine Seele schmachtet nach deiner Hilfe: ich harre auf dein Wort.
Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
82 Meine Augen schmachten nach deiner Verheißung, indem ich frage: »Wann wirst du mich trösten?«
За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
83 Bin ich auch wie ein Schlauch im Rauch geworden, hab’ ich doch deine Satzungen nicht vergessen.
Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
84 Wie viele sind noch der Lebenstage deines Knechts? Wann hältst du Gericht über meine Verfolger?
Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
85 Übermütige haben mir Gruben gegraben, sie, die sich nicht nach deinem Gesetz verhalten.
Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
86 Alle deine Gebote sind Wahrheit; mit Lüge verfolgt man mich: so hilf mir!
Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
87 Fast hätten sie mich im Lande umgebracht; doch ich verlasse deine Befehle nicht.
Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
88 Nach deiner Gnade erhalte mich am Leben, so will ich das Zeugnis deines Mundes befolgen.
Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89 Auf ewige Zeit, o HERR, steht fest dein Wort im Himmel.
Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
90 Von Geschlecht zu Geschlecht währt deine Treue; du hast die Erde festgestellt, und sie steht;
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
91 nach deinen Verordnungen stehn sie noch heute, denn alle Dinge sind dir dienstbar.
усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92 Wäre dein Gesetz nicht meine Freude gewesen, so wär’ ich in meinem Elend vergangen.
Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 Niemals will ich deine Befehle vergessen, denn durch sie hast du mich neu belebt.
Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
94 Dein bin ich: hilf mir! Denn ich beachte deine Verordnungen.
Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
95 Gottlose lauern mir auf, um mich umzubringen, ich aber achte auf deine Zeugnisse.
Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
96 Von allem Vollkomm’nen habe ich eine Grenze gesehn; doch dein Gebot ist völlig unbeschränkt.
Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
97 Wie habe ich dein Gesetz so lieb! Den ganzen Tag ist es mein Sinnen.
Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
98 Weiser, als meine Feinde sind, machen mich deine Gebote, denn mein sind sie für immer.
Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
99 Verständiger bin ich als alle meine Lehrer, denn deine Zeugnisse sind mein Sinnen.
Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
100 Mehr Einsicht besitz’ ich als die Greise; denn ich beobachte deine Befehle.
Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
101 Von jedem bösen Pfade halte ich meinen Fuß fern, um dein Wort zu befolgen.
Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
102 Von deinen Rechten weiche ich nicht ab, denn du hast mich belehrt.
Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
103 Wie süß sind deine Worte meinem Gaumen, süßer als Honig meinem Munde!
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
104 Aus deinen Befehlen gewinne ich Einsicht; darum hasse ich jeglichen Lügenpfad.
Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
105 Dein Wort ist meines Fußes Leuchte und ein Licht auf meinem Wege.
Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
106 Ich habe geschworen und den Vorsatz gefaßt, den Verordnungen deiner Gerechtigkeit treu zu bleiben.
Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
107 Ich bin gar tief gebeugt: o HERR, belebe mich wieder nach deiner Verheißung!
Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
108 Laß, HERR, dir gefallen die willigen Opfer meines Mundes und lehre mich deine Rechte!
Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
109 Ich schwebe beständig in Todesgefahr, doch dein Gesetz vergesse ich nicht.
У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
110 Die Gottlosen haben mir Schlingen gelegt, aber von deinen Befehlen irre ich nicht ab.
Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
111 Deine Zeugnisse sind mein ewiger Erbbesitz, denn sie sind die Wonne meines Herzens.
Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
112 Ich neige mein Herz dazu, deine Satzungen zu erfüllen immerdar bis ans Ende.
Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
113 Die Doppelherzigen hasse ich, aber dein Gesetz ist mir lieb.
Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
114 Mein Schirm und Schild bist du; auf dein Wort harre ich.
Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
115 Weicht von mir, ihr Übeltäter! Ich will die Gebote meines Gottes halten.
Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
116 Stütze mich nach deiner Verheißung, daß ich lebe, und laß mich nicht in meiner Hoffnung getäuscht werden!
За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
117 Stärke mich, auf daß ich Heil erlange, und laß mich stets auf deine Satzungen achten!
Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
118 Du verwirfst alle, die von deinen Satzungen abirren; denn erfolglos ist ihre Täuschung.
Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
119 Wie Schlacken räumst du alle Gottlosen des Landes hinweg; darum liebe ich deine Zeugnisse.
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
120 Aus Furcht vor dir schaudert mein Leib, und mir ist bange vor deinen Gerichten.
Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
121 Ich habe Recht und Gerechtigkeit geübt: gib mich nicht meinen Bedrückern preis!
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
122 Tritt für deinen Knecht zu seinem Heile ein, laß die Stolzen mir nicht Gewalt antun!
Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
123 Meine Augen schmachten nach deiner Rettung und nach der Bestätigung deiner Gerechtigkeit.
Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124 Verfahre mit deinem Knecht nach deiner Gnade und lehre mich deine Satzungen!
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
125 Dein Knecht bin ich, verleihe mir Einsicht, damit ich deine Zeugnisse verstehen lerne.
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
126 Zeit ist’s für den HERRN, zu handeln: sie haben ja dein Gesetz gebrochen.
Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
127 Darum liebe ich deine Gebote mehr als Gold und als Feingold.
Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
128 Darum schätze ich alle deine Befehle als richtig; jeder Lügenpfad ist mir verhaßt.
Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
129 Wunderwerke sind deine Zeugnisse; darum hält mein Herz an ihnen fest.
Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
130 Die Erschließung deiner Worte erleuchtet, verleiht den Einfältigen Einsicht.
Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
131 Ich tue meinen Mund weit auf und lechze, denn mich verlangt nach deinen Geboten.
Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
132 Wende dich zu mir und sei mir gnädig, wie es recht ist bei denen, die deinen Namen lieben!
Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
133 Laß meine Schritte fest sein durch dein Wort und laß nichts Trügerisches über mich herrschen.
Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
134 Erlöse mich von der Bedrückung der Menschen, so will ich deine Befehle befolgen.
Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
135 Laß dein Angesicht leuchten gegen deinen Knecht und lehre mich deine Satzungen.
Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
136 Tränenströme rinnen aus meinen Augen, weil viele dein Gesetz nicht befolgen.
Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
137 Gerecht bist du, o HERR, und richtig sind deine Rechte.
Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
138 In Gerechtigkeit hast du deine Zeugnisse verordnet und in unerschütterlicher Treue.
бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
139 Mich verzehrt mein Eifer, weil meine Gegner deine Worte vergessen.
Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
140 Dein Wort ist wohlgeläutert, und dein Knecht hat es lieb.
Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141 Gering bin ich und verachtet, doch deine Befehle vergesse ich nicht.
Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
142 Deine Gerechtigkeit ist ewige Gerechtigkeit, und dein Gesetz ist Wahrheit.
Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
143 Wenn Leiden und Not mich getroffen haben, sind deine Gebote dennoch meine Freude.
Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
144 Deine Zeugnisse bleiben immerdar gerecht: verleihe mir Verständnis, so werde ich leben.
Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
145 Ich rufe von ganzem Herzen: »Erhöre mich, HERR!« Deine Satzungen will ich beobachten.
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
146 Ich rufe zu dir: »Hilf mir! So will ich deine Zeugnisse beobachten.«
Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
147 Früh bin ich auf vor Tagesanbruch und flehe laut; auf dein Wort harre ich.
Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
148 Meine Augen wachen die ganze Nacht hindurch, um über dein Wort nachzusinnen.
Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149 Höre meine Stimme nach deiner Gnade! O HERR, nach deinen Rechten laß mich aufleben!
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
150 Mir haben sich Leute genaht, die der Arglist frönen: von deinem Gesetz sind sie fern;
Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
151 doch du bist mir nahe, o HERR, und alle deine Gebote sind Wahrheit.
та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
152 Längst weiß ich aus deinen Zeugnissen, daß du sie für ewig festgestellt hast.
Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
153 Sieh mein Elend an und errette mich! Denn dein Gesetz vergesse ich nicht.
Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
154 Führe meine Sache und erlöse mich, schenke mir neues Leben nach deiner Verheißung!
Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155 Den Gottlosen bleibt die Hilfe fern, denn sie kümmern sich nicht um deine Satzungen.
Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
156 Deine Barmherzigkeit ist groß, o HERR: nach deinen Rechten belebe mich wieder!
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
157 Groß ist meiner Verfolger und Gegner Zahl, doch von deinen Zeugnissen geh’ ich nicht ab.
Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
158 Wenn ich Treulose sehe, so fühle ich Abscheu, weil sie dein Wort nicht befolgen.
Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
159 Sieh her, ich liebe deine Befehle: HERR, schenke mir neues Leben nach deiner Gnade!
Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
160 Der ganze Inhalt deines Wortes ist Wahrheit, und ewig gilt jede Verordnung deiner Gerechtigkeit.
Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
161 Fürsten haben mich ohne Ursach’ verfolgt; doch nur vor deinen Worten erbebt mein Herz.
Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
162 Ich freue mich über dein Wort wie einer, der große Beute gewinnt.
Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
163 Lügen hasse und verabscheue ich, aber dein Gesetz ist mir lieb.
Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
164 Siebenmal täglich preise ich dich um der Verordnungen deiner Gerechtigkeit willen.
Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
165 Frieden in Fülle erlangen die Freunde deines Gesetzes, denn es gibt für sie kein Straucheln.
Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
166 Ich hoffe auf deine Rettung, o HERR, denn ich habe deine Gebote gehalten.
На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
167 Mein Herz befolgt deine Zeugnisse, und ich habe sie aufrichtig lieb.
Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
168 Ich befolge deine Befehle und Zeugnisse; denn alle meine Wege sind dir bekannt.
Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
169 Laß mein lautes Flehen zu dir dringen, o HERR; verleih mir Verständnis für dein Wort!
Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
170 Laß mein Beten vor dich kommen: errette mich nach deiner Verheißung!
Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
171 Meine Lippen sollen Lobpreis sprudeln lassen, weil du mich deine Satzungen lehrst.
Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
172 Meine Zunge soll von deinem Worte singen; denn alle deine Gebote sind gerecht.
Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
173 Laß deine Hand bereit sein, mir zu helfen, denn deine Befehle hab’ ich (zu Führern) erwählt.
Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
174 Ich sehne mich nach deiner Hilfe, o HERR, und dein Gesetz ist meine Freude.
Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
175 Laß meine Seele leben, daß sie dich preise, und deine Rechte mögen mir helfen!
Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
176 Geh ich irre wie ein verlorenes Schaf, so suche deinen Knecht! Denn deine Gebote habe ich nicht vergessen.
Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
