Psalm 105
1 Preiset den HERRN, ruft seinen Namen an, macht seine Taten unter den Völkern bekannt!
Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!
2 Singt ihm, spielet ihm, redet von all seinen Wundern!
Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,
3 Rühmt euch seines heiligen Namens! Es mögen herzlich sich freun, die da suchen den HERRN!
хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!
4 Fragt nach dem HERRN und seiner Stärke, suchet sein Angesicht allezeit!
Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.
5 Gedenkt seiner Wunder, die er getan, seiner Zeichen und der Urteilssprüche seines Mundes,
Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.
6 ihr Kinder Abrahams, seines Knechtes, ihr Söhne Jakobs, seine Erwählten!
О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!
7 Er, der HERR, ist unser Gott, über die ganze Erde ergehen seine Gerichte.
Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.
8 Er gedenkt seines Bundes auf ewig, des Wortes, das er geboten auf tausend Geschlechter,
Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –
9 (des Bundes) den er mit Abraham geschlossen, und des Eides, den er Isaak geschworen,
[Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.
10 den für Jakob er als Satzung bestätigt und für Israel als ewigen Bund,
Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,
11 da er sprach: »Dir will ich Kanaan geben, das Land, das ich euch als Erbbesitztum zugeteilt!«
кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».
12 Damals waren sie noch ein kleines Häuflein, gar wenige und nur Gäste im Lande;
Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,
13 sie mußten wandern von Volk zu Volk, von einem Reich zur andern Völkerschaft;
то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.
14 doch keinem gestattete er, sie zu bedrücken, ja Könige strafte er ihretwillen:
Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:
15 »Tastet meine Gesalbten nicht an und tut meinen Propheten nichts zuleide!«
«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».
16 Dann, als er Hunger ins Land ließ kommen und jegliche Stütze des Brotes zerbrach,
Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.
17 da hatte er schon einen Mann vor ihnen her gesandt: Joseph, der als Sklave verkauft war.
Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.
18 Man hatte seine Füße gezwängt in den Stock, in Eisen(-fesseln) war er gelegt,
Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,
19 bis zu der Zeit, wo seine Weissagung eintraf und der Ausspruch des HERRN ihn als echt erwies.
до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.
20 Da sandte der König und ließ ihn entfesseln, der Völkergebieter, und machte ihn frei;
Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.
21 er bestellte ihn über sein Haus zum Herrn, zum Gebieter über sein ganzes Besitztum;
Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,
22 er sollte über seine Fürsten schalten nach Belieben und seine höchsten Beamten Weisheit lehren.
щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.
23 So kam denn Israel nach Ägypten, und Jakob weilte als Gast im Lande Hams.
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.
24 Da machte Gott sein Volk gar fruchtbar und ließ es stärker werden als seine Bedränger;
І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,
25 er wandelte ihren Sinn, sein Volk zu hassen und Arglist an seinen Knechten zu üben.
чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.
26 Dann sandte er Mose, seinen Knecht, und Aaron, den er erkoren;
Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.
27 die richteten seine Zeichen unter ihnen aus und die Wunder im Lande Hams:
Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.
28 Er sandte Finsternis und ließ es dunkel werden; doch sie achteten nicht auf seine Worte;
Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.
29 er verwandelte ihre Gewässer in Blut und ließ ihre Fische sterben;
Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.
30 es wimmelte ihr Land von Fröschen bis hinein in ihre Königsgemächer;
Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].
31 er gebot, da kamen Bremsenschwärme, Stechfliegen über ihr ganzes Gebiet;
Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.
32 er gab ihnen Hagelschauer als Regen, sandte flammendes Feuer in ihr Land;
Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;
33 er schlug ihre Reben und Feigenbäume und zerbrach die Bäume in ihrem Gebiet;
він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.
34 er gebot, da kamen die Heuschrecken und die Grillen in zahlloser Menge,
Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!
35 die verzehrten alle Gewächse im Land und fraßen die Früchte ihrer Felder.
І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.
36 Dann schlug er alle Erstgeburt im Lande, die Erstlinge all ihrer Manneskraft.
Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.
37 Nun ließ er sie ausziehn mit Silber und Gold, und kein Strauchelnder war in seinen Stämmen;
І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.
38 Ägypten war ihres Auszugs froh, denn Angst vor ihnen hatte sie befallen.
Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.
39 Er breitete Gewölk aus als Decke und Feuer, um ihnen die Nacht zu erhellen;
Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.
40 auf Moses Bitte ließ er Wachteln kommen und sättigte sie mit Himmelsbrot;
Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.
41 er spaltete einen Felsen: da rannen Wasser und flossen durch die Steppen als Strom;
Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.
42 denn er gedachte seines heiligen Wortes, dachte an Abraham, seinen Knecht.
Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.
43 So ließ er sein Volk in Freuden ausziehn, unter Jubel seine Erwählten;
І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.
44 dann gab er ihnen die Länder der Heiden, und was die Völker erworben, das nahmen sie in Besitz,
Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,
45 auf daß sie seine Gebote halten möchten und seine Gesetze bewahrten. Halleluja!
щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!
