Sprueche 9
1 Die Weisheit hat sich ihr Haus gebaut, hat ihre sieben Säulen aufgerichtet;
Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
2 sie hat ihr Schlachtvieh geschlachtet, ihren Wein gemischt, auch ihre Tafel zugerüstet;
Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
3 sie hat ihre Mägde ausgesandt und läßt oben auf den höchsten Punkten der Stadt die Einladung ergehen:
Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
4 »Wer einfältig ist, kehre hier ein!« Und den Unverständigen läßt sie sagen:
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
5 »Kommt her, eßt von meinem Brot und trinkt von dem Wein, den ich gemischt habe!
„Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
6 Laßt die Torheit fahren, damit ihr lebt, und geht einher auf dem Wege der Einsicht!« –
Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
7 Wer einen Spötter zurechtweist, zieht sich Beschimpfung zu, und wer einen Gottlosen tadelt, hat Schande davon.
Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8 Tadle den Spötter nicht, sonst wird er dich hassen; tadle den Weisen, so wird er dich liebgewinnen.
Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
9 Gib dem Weisen, so wird er noch weiser werden; belehre den Gerechten, so wird er an Wissen zunehmen.
Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
10 Die Furcht des HERRN ist der Anfang der Weisheit, und die Erkenntnis des heiligen (Gottes) ist Einsicht. –
Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
11 »Denn durch mich werden deiner Tage viele werden und die Jahre deines Lebens sich mehren.
бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
12 Wenn du weise bist, so bist du es zu deinem eigenen Besten; bist du aber ein Spötter, so hast du es allein zu tragen.«
Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
13 Frau Torheit ist ein leidenschaftliches Geschöpf, die reine Beschränktheit und kennt keine Scham;
Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
14 sie sitzt am Eingang ihres Hauses, auf einem Thron hoch oben in der Stadt,
Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
15 um die des Weges Vorübergehenden einzuladen, alle, die auf ihren Pfaden geradeaus wandeln:
щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
16 »Wer einfältig ist, der kehre hier ein!« Und zu den Unverständigen sagt sie:
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
17 »Gestohlenes Wasser ist süß, und heimlich verzehrtes Brot schmeckt köstlich!«
„Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
