Sprueche 5
1 Mein Sohn, merke auf meine Weisheit und leihe meiner Einsicht dein Ohr,
Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
2 um Besonnenheit zu beobachten und damit deine Lippen Erkenntnis bewahren.
щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
3 Denn von Honigseim triefen die Lippen der fremden Frau, und glätter als Öl ist ihr Gaumen;
Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
4 aber zuletzt ist sie bitter wie Wermut, scharf wie ein zweischneidiges Schwert.
та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
5 Ihre Füße steigen zum Tode hinab, ihre Schritte sind geradeswegs zur Unterwelt gerichtet. (Sheol h7585)
її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її! (Sheol h7585)
6 Damit du nicht den Weg des Lebens einschlägst, sind ihre Bahnen unstet, ohne daß du es merkst.
Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7 Nun denn, mein Sohn, höre auf mich und weiche nicht ab von den Worten meines Mundes!
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
8 Halte deinen Weg fern von ihr und nahe dich nicht der Tür ihres Hauses,
віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
9 damit du nicht anderen deine Ehre hingeben mußt und (den Ertrag) deiner Jahre einem unerbittlichen (Rächer);
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
10 damit nicht Fremde sich an deinem Vermögen sättigen und dein mühsam Erworbenes nicht in das Haus eines andern kommt,
щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
11 und du nicht schließlich seufzen mußt, wenn dir Leib und Fleisch dahingeschwunden ist,
І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
12 und du klagen mußt: »Ach, warum habe ich die Zucht gehaßt, und warum hat mein Herz die Warnung mißachtet!
і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
13 Warum habe ich nicht auf die Stimme meiner Lehrer gehört und meinen Erziehern kein Gehör geschenkt!
І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
14 Beinahe wäre ich ganz ins Verderben geraten inmitten der Gerichtsversammlung und in der Gemeinde!«
Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
15 Trinke Wasser nur aus deiner eigenen Zisterne und Quellwasser aus deinem eigenen Born!
Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
16 Sollen deine Quellen sich auf die Straße ergießen, deine Wasserbäche auf die freien Plätze?
чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
17 Nein, dir allein sollen sie angehören und keinem Fremden neben dir.
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18 Dein Brunnquell möge gesegnet sein, daß du am Weibe deiner Jugend dich erfreust!
Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
19 Das liebreizende Reh, die anmutige Gazelle – ihr Busen möge dich allezeit ergötzen, in ihrer Liebe sei immerdar trunken!
вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
20 Denn warum wolltest du, mein Sohn, an einer Fremden dich ergötzen und den Busen einer anderen umarmen? –
І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
21 Denn vor den Augen des HERRN liegen die Wege eines jeden offen da, und auf alle seine Pfade gibt er acht.
Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
22 Die eigenen Verschuldungen fangen ihn, den Gottlosen, und durch die Bande seiner Sünde wird er festgehalten.
власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
23 Sterben wird ein solcher infolge des Mangels an Zucht und ob seiner großen Torheit zum Sturz hintaumeln.
помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
