Sprueche 23
1 Wenn du mit einem Herrscher zu Tische sitzt, so beachte wohl, wen du vor dir hast,
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
2 und setze dir ein Messer an die Kehle, wenn du starke Eßlust hast!
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
3 Laß dich nicht nach seinen Leckerbissen gelüsten, denn sie sind eine trügliche Speise.
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
4 Mühe dich nicht, dir Reichtum zu erwerben: dazu biete deine Klugheit nicht auf!
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 Kaum hast du deine Blicke auf ihn gerichtet, so ist er schon verschwunden; denn sicherlich verschafft er sich Flügel wie ein Adler, der gen Himmel fliegt.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
6 Speise nicht bei einem Mißgünstigen und laß dich nicht nach seinen Leckerbissen gelüsten!
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 Denn wie einer, der alles bei sich berechnet, so gibt er sich: »Iß und trink!« sagt er zu dir, ohne es dir jedoch im Herzen zu gönnen.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
8 So mußt du denn den Bissen, den du genossen hast, wieder ausspeien, und deine freundlichen Worte hast du verschwendet.
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
9 Rede nicht vor den Ohren eines Toren, denn er hat für deine verständigen Worte nur Verachtung. –
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
10 Verrücke die Grenzsteine der Witwe nicht und dringe nicht in den Ackerbesitz der Verwaisten ein!
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
11 Denn ihr Rechtsbeistand ist stark: der wird ihre Sache gegen dich führen.
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
12 Bringe dein Herz der Unterweisung entgegen und deine Ohren einsichtsvollen Reden.
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
13 Erspare deinem Kinde die Züchtigung nicht! Denn schlägst du es mit der Rute, wird es nicht zu sterben brauchen.
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
14 Du wirst es mit der Rute schlagen und dadurch sein Leben vor dem Totenreich bewahren. (Sheol h7585)
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol h7585)
15 Mein Sohn, wenn dein Herz weise wird, so wird das auch für mich eine herzliche Freude sein;
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 und mein Innerstes wird frohlocken, wenn deine Lippen reden, was recht ist.
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
17 Dein Herz ereifere sich nicht bezüglich der Sünder, wohl aber bezüglich der Furcht des HERRN allezeit:
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
18 denn es gibt (für dich) sicherlich noch eine Zukunft, und deine Hoffnung wird nicht zuschanden werden.
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
19 Höre du zu, mein Sohn, damit du weise wirst, und laß dein Herz geradeaus den rechten Weg gehen!
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 Gehöre nicht zu den Trunkenbolden, noch zu denen, die im Fleischgenuß schwelgen!
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
21 Denn Säufer und Schlemmer verarmen, und Schläfrigkeit gibt Lumpen zur Kleidung.
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
22 Gehorche deinem Vater, der dir das Leben gegeben hat, und verachte deine Mutter nicht, wenn sie alt geworden ist!
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
23 Kaufe dir Wahrheit und verkaufe sie nicht wieder, Weisheit und Zucht und Einsicht.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
24 Laut frohlockt der Vater eines frommen (Sohnes); und die ein verständiges Kind geboren hat, darf sich seiner freuen.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
25 Mögen dein Vater und deine Mutter solche Freude haben und sie, die dir das Leben gegeben haben, (über dich) frohlocken!
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
26 Gib mir, mein Sohn, dein Herz und laß deinen Augen meine Wege wohlgefallen!
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
27 Denn eine tiefe Grube ist die Lustdirne und ein enger Brunnen die Buhlerin.
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
28 Überdies liegt sie auf der Lauer wie ein Räuber und vermehrt die (Zahl der) Treulosen unter den Menschen.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 Bei wem findet sich Ach? Bei wem Wehe? Bei wem Händel? Bei wem Klagen? Bei wem Wunden ohne Ursache? Bei wem trübe Augen?
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
30 Bei denen, die noch spät beim Wein sitzen, die da einkehren, um den Mischtrank zu prüfen.
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 Sieh den Wein nicht an, wie er rötlich schimmert, wie hell er im Becher funkelt und so sanft hinuntergleitet!
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
32 Aber hinterher beißt er wie eine Schlange und spritzt Gift wie eine Otter.
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
33 Deine Augen werden seltsame Dinge sehen, und dein Herz wird verkehrtes Zeug reden;
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 und du wirst sein wie einer, der tief unten im Meer liegt, und wie einer, der oben im Mastkorb liegt.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 »Man hat mich geschlagen, aber es hat mir nicht weh getan; man hat mich geprügelt, aber ich habe nichts davon gefühlt. Wann werde ich aufwachen? Dann will ich es wieder so machen, will ihn aufs neue aufsuchen.«
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
