Sprueche 21
1 Gleich Wasserbächen ist das Herz des Königs in der Hand des HERRN: wohin immer er will, leitet er es. –
Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
2 Alle seine Wege mag ein Mensch für recht halten, aber der HERR wägt die Herzen. –
Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
3 Recht und Gerechtigkeit üben ist dem HERRN wohlgefälliger als Schlachtopfer. –
Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
4 Stolze Augen und ein aufgeblasenes Herz: das neue Leben der Gottlosen ist doch wieder Sünde. –
Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
5 Die Bestrebungen des Fleißigen bringen nur Gewinn; wer sich aber überstürzt, hat nur Schaden davon. –
Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
6 Erwerb von Schätzen durch lügnerische Zunge ist wie ein verwehender Hauch, Schlingen des Todes. –
Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
7 Die Gottlosen rafft ihre Gewalttätigkeit hinweg, weil sie sich weigern zu tun, was recht ist. –
Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
8 Vielgewunden ist der Weg eines schuldbeladenen Menschen; wer aber redlich ist, dessen Tun ist gerade. –
Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
9 Besser ist es, auf dem Dach in einem Winkel zu wohnen, als mit einem zänkischen Weibe in gemeinsamem Haus. –
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
10 Der Sinn des Gottlosen trachtet nach Bösem; sein Nächster findet kein Erbarmen in seinen Augen. –
Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
11 Durch Bestrafung des Spötters wird der Unverständige gewitzigt; und wenn man den Weisen belehrt, so nimmt er Einsicht an. –
Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
12 Es ist ein Gerechter da, der auf das Haus des Gottlosen achtet und die Gottlosen ins Verderben stürzt. –
До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
13 Wer sein Ohr vor dem Hilferuf des Armen verstopft, der wird ebenfalls, wenn er selber ruft, kein Gehör finden. –
Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
14 Eine Gabe im geheimen beschwichtigt den Zorn und ein Geschenk im Busen den heftigsten Grimm. –
Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
15 Für die Gerechten ist es eine Freude, wenn Recht geschafft wird, aber für die Übeltäter ein Entsetzen. –
Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
16 Ein Mensch, der vom Wege der Einsicht abirrt, wird (bald) in der Versammlung der Schatten ruhen. –
Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
17 Wer Lustbarkeiten liebt, wird Mangel leiden; wer Wein und Salböl liebt, wird nicht reich. –
Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
18 Der Gottlose ist ein Lösegeld für den Gerechten, und der Betrüger tritt an die Stelle (des Unglücks) der Redlichen. –
Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
19 Besser ist es, (einsam) in einem wüsten Lande zu wohnen als bei einem zänkischen und grämlichen Weibe. –
Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
20 Kostbare Schätze sind in der Wohnung des Weisen, aber ein törichter Mensch vergeudet sie. –
Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
21 Wer sich der Gerechtigkeit und Güte befleißigt, erlangt Leben, Heil und Ehre. –
Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
22 Ein Weiser ersteigt die feste Stadt von Kriegshelden und bringt das Bollwerk, auf das sie sich verließ, zu Fall. –
До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
23 Wer seinen Mund und seine Zunge hütet, behütet sein Leben vor Fährlichkeiten. –
Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
24 Ein aufgeblasener und frecher Mensch – Spötter ist sein Name – handelt in vermessenem Übermut. –
Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
25 Dem Faulen bringt sein Gelüsten den Tod, weil seine Hände sich vor der Arbeit scheuen. –
Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
26 Unaufhörlich wird gebettelt und gebettelt; dennoch gibt der Gerechte, ohne zu geizen. –
він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
27 Das Opfer der Gottlosen ist (dem HERRN) ein Greuel, zumal wenn sie es um einer Schandtat willen darbringen. –
Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
28 Ein lügenhafter Zeuge geht zugrunde, aber ein Mann, der Ohrenzeuge gewesen, mag allezeit reden. –
Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
29 Ein gottloser Mensch trägt ein freches Angesicht zur Schau, ein Rechtschaffener aber gibt seinem Wege eine feste Richtung. –
Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
30 Es gibt weder Weisheit noch Einsicht noch einen klugen Anschlag gegenüber dem HERRN. –
Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
31 Das Roß wird für den Tag der Schlacht gerüstet, aber der Sieg steht bei dem HERRN.
Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
