Sprueche 20
1 Der Wein ist ein Spötter, der Rauschtrank ein Lärmmacher, und keiner, der von ihm taumelt, ist weise. –
Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
2 Des Königs Drohen ist wie das Knurren eines Löwen; wer ihn zum Zorn reizt, frevelt gegen sein Leben. –
Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
3 Ehrenvoll ist es für den Mann, vom Streit fernzubleiben; jeder Narr aber fängt Händel an. –
Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
4 Mit Eintritt des Herbstes mag der Faule nicht pflügen; wenn er dann in der Erntezeit (nach Früchten) verlangt, so ist nichts da. –
Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
5 Ein tiefes Wasser sind die Pläne im Herzen eines Menschen, aber ein kluger Mann weiß sie doch zu schöpfen. –
Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
6 Viele Menschen werden gütige Leute genannt, aber einen wirklich treuen Mann – wer findet den? –
Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
7 Wer in seiner Unsträflichkeit als gerechter Mann wandelt: wohl seinen Kindern nach ihm! –
У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
8 Ein König, der auf dem Richterstuhl sitzt, macht, mit seinen Augen sichtend, alles Böse ausfindig. –
Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Wer darf sagen: »Ich habe mein Herz unbefleckt erhalten, ich bin rein von Sünde geblieben«? –
Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
10 Zweierlei Gewicht und zweierlei Maß, die sind alle beide dem HERRN ein Greuel. –
Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
11 Schon ein Kind gibt durch sein Tun zu erkennen, ob seine Sinnesart lauter und aufrichtig ist. –
Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
12 Ein hörendes Ohr und ein sehendes Auge, die hat der HERR alle beide geschaffen. –
Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
13 Liebe den Schlaf nicht, sonst verarmst du; halte die Augen offen, so wirst du satt zu essen haben. –
Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
14 »Schlecht, schlecht!« sagt der Käufer; wenn er aber weggeht, dann lacht er sich ins Fäustchen. –
„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
15 Mögen auch Gold und Korallen in Fülle vorhanden sein: das kostbarste Gerät sind doch einsichtsvolle Lippen. –
Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
16 Nimm ihm seinen Rock, denn er hat für einen andern gebürgt; um fremder Leute willen pfände ihn aus. –
Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
17 Süß schmeckt dem Menschen das durch Betrug erworbene Brot, hinterdrein aber hat er den Mund voll Kies. –
Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
18 Pläne kommen durch Beratschlagung zustande; darum führe Krieg (nur) mit kluger Überlegung. –
Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
19 Geheimnisse verrät, wer als Verleumder umhergeht; darum laß dich nicht ein mit einem, der seine Lippen aufsperrt. –
Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
20 Wer seinem Vater und seiner Mutter flucht, dessen Leuchte wird zur Zeit tiefster Finsternis erlöschen. –
Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
21 Ein Besitz, den man mit Überstürzung gleich im Anfang erlangt hat, wird schließlich ungesegnet sein. –
Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
22 Sage nicht: »Ich will das Böse vergelten!« Harre auf den HERRN, so wird er dir helfen. –
Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 Zweierlei Gewichtsteine sind dem HERRN ein Greuel, und falsche Waage ist ein übel Ding. –
Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
24 Vom HERRN hängen die Schritte eines jeden ab; der Mensch aber – was versteht der von seinem Wege? –
Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
25 Ein Fallstrick ist es für den Menschen, unbesonnen auszusprechen: »Geweiht!« und erst nach dem Geloben zu überlegen. –
Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
26 Ein weiser König macht die Frevler ausfindig und läßt den Dreschwagen über sie hingehen. –
Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
27 Eine vom HERRN verliehene Leuchte ist der Geist des Menschen: er durchforscht alle Kammern des Leibes. –
Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
28 Liebe und Treue beschirmen den König, und durch Liebe stützt er seinen Thron. –
Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 Der Jünglinge Ruhm ist ihre Kraft, und der Greise Schmuck ist das graue Haar. –
Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
30 Blutige Striemen scheuern das Böse weg, und Schläge säubern die Kammern des Leibes.
Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
