Sprueche 16
1 Dem Menschen gehören die Entwürfe des Herzens an, aber vom HERRN kommt das, was die Zunge ausspricht. –
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 Einem Menschen erscheint alles rein, was er unternimmt; aber der HERR wägt die Geister. –
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Befiehl dem HERRN deine Werke, dann werden deine Pläne gelingen. –
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 Alles hat der HERR für einen bestimmten Zweck geschaffen, so auch den Gottlosen für den Tag des Unglücks. –
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 Jeder Hochmütige ist dem HERRN ein Greuel: die Hand darauf! Ein solcher wird nicht ungestraft bleiben. –
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 Durch Liebe und Treue wird Verschuldung gesühnt, aber durch Gottesfurcht hält man sich vom Bösen fern. –
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 Wenn das Verhalten jemandes dem HERRN wohlgefällt, so söhnt er sogar seine Feinde mit ihm aus. –
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 Besser wenig mit Gerechtigkeit, als ein großes Einkommen mit Unrecht. –
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 Des Menschen Herz erdenkt sich seinen Weg, der HERR aber lenkt seine Schritte. –
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 Ein Gottesurteil liegt auf den Lippen des Königs: beim Rechtsprechen verfehlt sich sein Mund nicht. –
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 [Richtige] Waage und Waagschalen sind Gottes Sache; sein Werk sind alle Gewichtstücke im Beutel. –
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 Das Verüben von Freveltaten ist den Königen ein Greuel; denn nur durch Gerechtigkeit steht ein Thron fest. –
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 Wahrhaftige Lippen gefallen dem Könige wohl, und wer aufrichtig redet, den liebt er. –
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Des Königs Zorn gleicht Todesboten, aber ein weiser Mann besänftigt diesen (Zorn). –
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 Im freundlichen Blick des Königs liegt Leben, und seine Huld ist wie eine Regenwolke des Spätregens. –
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 Weisheit zu erwerben ist viel besser als Gold, und Einsicht zu erwerben ist wertvoller als Silber. –
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 Die Bahn der Rechtschaffenen ist darauf gerichtet, sich vom Bösen fernzuhalten; wer auf seinen Wandel achtgibt, behütet seine Seele. –
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 Hochmut kommt vor dem Fall und hoffärtiger Sinn vor dem Sturz. –
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 Besser ist es, demütig zu sein mit den Niedrigen, als Beute zu teilen mit den Stolzen. –
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 Wer auf das Wort (Gottes) achtet, wird Segen davon haben, und wer auf den HERRN vertraut: wohl ihm! –
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 Wer weisen Herzens ist, der wird mit Recht verständig genannt, doch Süßigkeit der Lippen fördert noch die Belehrung. –
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 Ein Born des Lebens ist die Einsicht für ihren Besitzer; für die Toren aber ist die Torheit eine Strafe. –
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 Der Verstand des Weisen macht seinen Mund klug und mehrt auf seinen Lippen die Belehrung. –
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 Honigseim sind freundliche Worte, süß für die Seele und gesund für den Leib. –
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Mancher Weg erscheint dem Menschen gerade und ist schließlich doch ein Weg zum Tode. –
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 Der Hunger des Arbeiters fördert seine Arbeit, denn sein (hungriger) Mund treibt ihn dazu an. –
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Ein nichtswürdiger Mensch gräbt Unheilsgruben, und auf seinen Lippen ist’s wie brennendes Feuer. –
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 Ein ränkesüchtiger Mensch richtet Unfrieden an, und ein Ohrenbläser entzweit vertraute Freunde. –
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 Ein gewalttätiger Mensch beschwatzt seinen Genossen und führt ihn auf einen unheilvollen Weg. –
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Wer seine Augen zukneift, will Arglist ersinnen; wer seine Lippen zusammenpreßt, hat Bosheit vollbracht. –
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Graues Haar ist eine Ehrenkrone; auf dem Wege der Gerechtigkeit wird sie erlangt. –
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 Besser ein Langmütiger als ein Kriegsheld, und besser einer, der sich selbst beherrscht, als ein Städteeroberer. –
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 Im Bausch (des Gewandes) wirft man das Los, aber alle seine Entscheidung kommt vom HERRN.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
