Job 40
1 Hierauf wandte sich der HERR weiter an Hiob mit der Frage:
І говорив Господь Йову й сказав:
2 »Hadern will der Tadler mit dem Allmächtigen? Der Ankläger Gottes gebe Antwort darauf!«
„Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огу́дник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!“
3 Da antwortete Hiob dem HERRN:
І Йов відповів Господе́ві й сказав:
4 »Ach, ich bin zu gering: was soll ich dir entgegnen? Ich lege meine Hand auf den Mund!
„Оце я знікче́мнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу́ свою руку на уста свої.
5 Einmal habe ich geredet, werde aber nichts mehr entgegnen; und noch ein zweites Mal habe ich es getan, doch niemals tue ich es wieder.«
Я раз говорив був, і вже не скажу́, а вдруге — і більш не дода́м“!
6 Weiter antwortete der HERR dem Hiob aus dem Wettersturm heraus folgendermaßen:
І відповів Господь Йову із бурі й сказав:
7 »Auf! Gürte dir die Lenden wie ein Mann: ich will dich fragen, und du belehre mich!
„Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на: Я буду питати тебе, — ти ж поя́снюй Мені!
8 Willst du wirklich mein Recht zunichte machen, mich schuldig sprechen, damit du als gerecht dastehst?«
Чи ти хочеш пору́шити право Моє, винува́тити Мене, щоб опра́вданим бути?
9 »Hast du etwa einen Arm wie Gott, und vermagst du den Donner so laut rollen zu lassen wie er?
Коли маєш раме́но, як Бог, і голосом ти загрими́ш, немов Він,
10 So schmücke dich doch mit Erhabenheit und Hoheit und kleide dich in Pracht und Herrlichkeit!
то окрась Ти себе пишното́ю й вели́чністю, зодягни́ся у славу й красу́!
11 Laß die Ausbrüche deines Zorns sich ergießen! Und gewahrst du irgendeinen Hochmütigen, so wirf ihn nieder!
Розпоро́ш лютість гніву свого́, і поглянь на все горде — й прини́зь ти його́!
12 Ja, gewahrst du irgendeinen Hochmütigen, so demütige ihn und stürze die Frevler nieder, wo sie stehen!
Поглянь на все горде — й його впокори́, поспиха́й нечестивих на їхньому місці,
13 Laß sie allesamt tief in den Staub sinken, laß ihr Angesicht erstarren in Todesgrauen!
поховай їх у по́росі ра́зом, а їхні обличчя обви́й в укритті́.
14 Dann will auch ich dich lobend anerkennen, daß deine Rechte dir den Sieg verliehen hat.«
Тоді й Я тебе сла́вити буду, як правиця твоя допоможе тобі!
15 »Sieh doch das Nilpferd an, das ich geschaffen habe wie dich: von Pflanzen nährt es sich wie das Rind!
А ось бегемо́т, що його Я створив, як тебе, — траву, як худо́ба велика, він їсть.
16 Sieh doch, welche Kraft bei ihm in den Lenden wohnt und welche Stärke in den Muskeln seines Leibes!
Ото сила його в його сте́гнах, його ж мі́цність — у м'я́зах його живота́.
17 Es macht seinen Schwanz so starr wie eine Zeder; die Sehnen seiner Schenkel sind fest verflochten.
Випросто́вує він, немов ке́дра, свойо́го хвоста́, жили сте́гон його поспліта́лись.
18 Seine Knochen sind Röhren von Erz, seine Gebeine gleich geschmiedeten Eisenstangen.
Його кості — немов мідяні оті ру́ри, костома́хи його — як ті пру́ття залізні.
19 Es ist der Erstling der schöpferischen Tätigkeit Gottes; sein Bildner hat ihm auch sein Schwert verliehen.
Голова оце Божих доріг; і тільки Творе́ць його може зблизи́ти до нього меча.
20 Denn Futter liefern ihm die Anhöhen, wo alle wilden Landtiere spielen.
Бо гори прино́сять поживу йому, і там гра́ється вся звірина́ польова́.
21 Unter Lotusbüschen lagert es sich, im Versteck von Schilfrohr und Sumpf;
Під ло́тосами він виле́жується, в укритті́ очере́ту й болота.
22 Lotusbüsche geben ihm Deckung mit ihrem Schattendach, und die Weiden des Baches umgeben es.
Ло́тоси тінню своєю вкривають його, топо́лі поточні його обгорта́ють.
23 Selbst wenn der Strom mächtig anschwillt, gerät es nicht in Unruhe: es bleibt wohlgemut, wenn auch ein Jordan gegen seinen Rachen andringt.
Ось підійма́ється рі́чка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йорда́н йому в па́щу впливав!
24 Wer will es von vorn packen, wer mit einem Fangseil ihm die Nase durchbohren?
Хто може схопи́ти його в його о́чах, гака́ми ніздрю́ продіра́вити?
