< Job 38 >
1 Da antwortete der HERR dem Hiob aus dem Wettersturme heraus folgendermaßen:
Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
2 »Wer ist’s, der da den Heilsplan Gottes verdunkelt mit Worten ohne Einsicht?
„Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
3 Auf! Gürte dir die Lenden wie ein Mann, so will ich dich fragen, und du belehre mich!«
Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
4 »Wo warst du, als ich die Erde baute? Sprich es aus, wenn du Einsicht besitzest!
Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
5 Wer hat ihre Maße bestimmt – du weißt es ja! –, oder wer hat die Meßschnur über sie ausgespannt?
Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
6 Worauf sind ihre Grundpfeiler eingesenkt worden, oder wer hat ihren Eckstein gelegt,
У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
7 während die Morgensterne allesamt laut frohlockten und alle Gottessöhne jauchzten?
коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
8 Und wer hat das Meer mit Toren verschlossen, als es hervorbrach, aus dem Mutterschoß heraustrat?
І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
9 Als ich Gewölk zu seinem Kleide machte und dunkle Nebel zu seinen Windeln?
коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
10 Als ich ihm das von mir bestimmte Gebiet absteckte und ihm Riegel und Tore herstellte
і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
11 und sprach: ›Bis hierher darfst du kommen, aber nicht weiter, und hier soll sich der Stolz deiner Wellen brechen!‹
і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
12 Hast du jemals, seitdem du lebst, das Morgenlicht bestellt? Hast du dem Frührot seine Stätte angewiesen,
Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
13 daß es die Säume der Erde erfasse und die Frevler von ihr verscheucht werden?
щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
14 Sie (die Erde) verwandelt sich alsdann wie Wachs unter dem Siegel, und alles stellt sich dar wie ein Prachtgewand;
Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
15 den Frevlern aber wird ihr Licht entzogen, und der zum Schlagen schon erhobene Arm zerbricht.
І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
16 Bist du bis zu den Quellen des Meeres gekommen, und hast du die tiefsten Tiefen des Weltmeers durchwandelt?
Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
17 Haben sich vor dir die Pforten des Todes aufgetan, und hast du die Pforten des Schattenreichs gesehen?
Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
18 Hast du die weiten Flächen der Erde überschaut? Sage an, wenn du dies alles weißt!
Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
19 Wo geht denn der Weg nach der Wohnung des Lichts, und die Finsternis, wo hat sie ihre Heimstätte,
Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
20 daß du sie in ihr Gebiet hinbringen könntest und daß die Pfade zu ihrem Hause dir bekannt wären?
щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
21 Du weißt es ja, denn damals wurdest du ja geboren, und die Zahl deiner Lebenstage ist groß!
Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
22 Bist du zu den Vorratskammern des Schnees gekommen, und hast du die Speicher des Hagels gesehen,
Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
23 den ich aufgespart habe für die Drangsalszeiten, für den Tag des Kampfes und des Krieges?
які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
24 Wo ist der Weg dahin, wo das Licht sich teilt und von wo der Ostwind sich über die Erde verbreitet?
Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
25 Wer hat der Regenflut Kanäle gespalten und einen Weg dem Donnerstrahl gebahnt,
Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
26 um regnen zu lassen auf menschenleeres Land, auf die Steppe, wo niemand wohnt,
щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
27 um die Einöde und Wildnis reichlich zu tränken und Pflanzengrün sprießen zu lassen?
щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
28 Hat der Regen einen Vater, oder wer erzeugt die Tropfen des Taues?
Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
29 Aus wessen Mutterschoße geht das Eis hervor, und wer läßt den Reif des Himmels entstehen?
Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
30 Wie zu Stein verhärten sich die Wasser, und der Spiegel der Fluten schließt sich zur festen Decke zusammen.
Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
31 Vermagst du die Bande des Siebengestirns zu knüpfen oder die Fesseln des Orion zu lösen?
Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
32 Läßt du die Bilder des Tierkreises zur rechten Zeit hervortreten, und leitest du den Großen Bären samt seinen Jungen?
Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
33 Kennst du die für den Himmel gültigen Gesetze, oder bestimmst du seine Herrschaft über die Erde?
Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
34 Kannst du deine Stimme hoch zu den Wolken dringen lassen, daß strömender Regen dich bedecke?
Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
35 Entsendest du die Blitze, daß sie hinfahren und zu dir sagen: ›Hier sind wir‹?
Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
36 Wer hat Weisheit in die Wolkenschichten gelegt oder wer dem Luftgebilde Verstand verliehen?
Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
37 Wer zählt die Federwolken mit Weisheit ab, und die Schläuche des Himmels, wer läßt sie sich ergießen,
Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
38 wenn das Erdreich sich zu Metallguß verhärtet hat und die Schollen sich fest zusammenballen?
коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
39 Erjagst du für die Löwin die Beute, und stillst du die Gier der jungen Leuen,
Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
40 wenn sie in ihren Höhlen kauern, im Dickicht auf der Lauer liegen?
як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
41 Wer verschafft dem Raben sein Futter, wenn seine Jungen zu Gott schreien und wegen Mangels an Nahrung umherirren?
Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?