Job 33
1 »Nun aber höre, Hiob, meine Reden und leihe dein Ohr allen meinen Worten!
Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
2 Wisse wohl: wenn ich meinen Mund jetzt auftue und meine Zunge sich vernehmlich hören läßt,
Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
3 so sind meine Worte aufrichtig wie mein Herz, und was meine Lippen wissen, sprechen sie unverfälscht aus.
Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
4 Der Geist Gottes, der mich geschaffen hat, und der Hauch des Allmächtigen belebt mich.
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
5 Wenn du’s vermagst, so widerlege mich: rüste dich mit Beweisgründen gegen mich, tritt an zum Kampf!
Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
6 Siehe, ich stehe zu Gott ebenso wie du: aus Ton bin auch ich gebildet.
Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
7 Nein, Angst vor mir braucht dich nicht einzuschüchtern, und meine Wucht soll dich nicht niederdrücken!«
Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
8 »Nun aber hast du vor meinen Ohren ausgesprochen, und deutlich habe ich deine Worte gehört:
Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9 ›Unschuldig bin ich, ohne Missetat, rein bin ich, und kein Vergehen haftet mir an!
„Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10 Fürwahr, er (Gott) erfindet Feindseligkeiten gegen mich, sieht in mir einen Feind;
Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
11 er legt meine Füße in den Block, überwacht alle meine Pfade.‹
У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
12 Sieh, darin hast du unrecht, entgegne ich dir; denn Gott ist größer als ein Mensch.«
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
13 »Warum hast du den Vorwurf gegen ihn erhoben, daß er dir auf alle deine Worte keine Antwort gebe?
Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14 Vielmehr redet Gott einmal und zweimal, man achtet nur nicht darauf.
Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
15 Im Traum, im Nachtgesicht, wenn tiefer Schlaf die Menschen befällt, im Schlummerzustand auf dem Lager:
у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
16 da öffnet er den Menschen das Ohr und schreckt sie durch Verwarnung,
тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
17 um den Menschen von seinem (bösen) Tun abzubringen und den Mann vor Überhebung zu behüten,
щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
18 um seine Seele vor der Grube zu bewahren und sein Leben vor dem Geschoß des Todes.
щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
19 Auch wird er durch Schmerzen auf seinem Lager in Zucht genommen und durch andauernden Leidenskampf in seinen Gliedern,
І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
20 so daß für seinen Lebenstrieb alle Nahrung zum Ekel wird und für seine Eßlust sogar die Lieblingsspeise;
І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
21 sein Fleisch schwindet dahin, daß es nicht mehr zu sehen ist, und seine vordem verborgenen Knochen treten zu Tage,
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
22 so daß seine Seele der Grube nahe kommt und sein Leben den Todesmächten.«
І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
23 »Wenn dann ein Engel für ihn da ist, ein Fürsprecher, ein einziger aus den tausend, um für den Menschen Zeugnis von seiner Gerechtigkeit abzulegen,
Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
24 und dieser sich seiner erbarmt und (zu Gott) spricht: ›Laß ihn frei, daß er nicht in die Grube hinabfährt! Ich habe eine Sühne gefunden‹,
то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
25 so strotzt sein Leib wieder von Jugendkraft, so daß er in die Tage seines Jünglingsalters zurückversetzt wird.
Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
26 Er betet zu Gott, und dieser nimmt ihn gnädig an, läßt ihn sein Angesicht unter Jauchzen schauen und gibt dem Menschen seine Gerechtigkeit zurück.
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
27 Er singt vor dem Volke und bekennt: ›Ich hatte gesündigt und das Recht verkehrt, aber es ist mir nicht vergolten worden!
Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28 Erlöst hat (Gott) meine Seele, daß sie nicht in die Grube gefahren ist, und mein Leben erfreut sich am Anblick des Lichts!‹«
Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
29 »Sieh, dies alles tut Gott zweimal, ja dreimal an dem Menschen,
Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
30 um seine Seele von der Grube fernzuhalten und damit er vom Licht des Lebens umleuchtet werde.
щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
31 Merke auf, Hiob, höre mir zu, schweige und laß mich reden!
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
32 Hast du etwas einzuwenden, so widerlege mich; sprich, denn ich möchte dich gern rechtfertigen.
Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
33 Hast du aber nichts, so höre mir zu; schweige, damit ich dich Weisheit lehre!«
Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
