Job 18
1 Da nahm Bildad von Suah das Wort und sagte:
І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
2 »Wie lange wollt ihr noch Jagd auf (bloße) Worte machen? Nehmt Verstand an: dann wollen wir reden!
„Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
3 Warum werden wir den vernunftlosen Tieren gleichgeachtet, von euch als vernagelt angesehen?
Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
4 Du, der in seinem Zorn sich selbst zerfleischt – soll um deinetwillen die Erde menschenleer werden und der Fels von seiner Stelle wegrücken?«
О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
5 »Jawohl, das Licht des Frevlers wird erlöschen und die Flamme seines Herdfeuers nicht mehr leuchten;
Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
6 das Licht wird dunkel werden in seinem Zelt, und seine Leuchte erlischt über ihm;
його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
7 seine sonst so rüstigen Schritte werden kurz, und seine eigenen Anschläge bringen ihn zu Fall;
стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
8 denn er wird von seinen eigenen Füßen ins Netz getrieben, und auf Fallgittern wandelt er dahin.
Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
9 Die Schlinge erfaßt seine Ferse, der Fallstrick hält ihn fest;
пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
10 am Boden liegt das Fanggarn für ihn verborgen, und die Falle wartet seiner auf dem Pfade.
на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
11 Ringsum ängstigen ihn Schrecknisse und hetzen ihn auf Schritt und Tritt.
Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
12 Das ihm bestimmte Unheil hungert nach ihm, und das Verderben steht zu seinem Sturz bereit.
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
13 Es frißt die Glieder seines Leibes, es frißt seine Glieder der erstgeborene Sohn des Todes.
Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
14 Herausgerissen wird er aus seinem Zelt, wo er sich sicher fühlte, und es treibt ihn hin zum König der Schrecken.
Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
15 In seinem Zelt haust eine Bewohnerschaft, die nicht zu ihm gehört; Schwefel wird auf seine Wohnstätte gestreut.
Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
16 Unten verdorren seine Wurzeln, und oben verwelken seine Zweige.
Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
17 Das Andenken an ihn verschwindet von der Erde, und kein Name verbleibt ihm draußen weit und breit;
Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
18 er stößt ihn aus dem Licht in die Finsternis hinaus und verjagt ihn vom Erdenrund.
Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
19 Nicht Sproß noch Schoß bleibt ihm in seinem Volk erhalten, und kein Überlebender findet sich in seinen Wohnsitzen.
У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
20 Ob seinem Gerichtstage schaudern die im Westen Wohnenden, und die Leute im Osten erfaßt Entsetzen.
На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
21 Ja, so ergeht es den Wohnungen des Frevlers und so der Stätte des Gottesverächters!«
Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
