1 Koenige 5
1 Hiram aber, der König von Tyrus, schickte seine Knechte an Salomo; denn er hatte gehört, daß man ihn als Nachfolger seines Vaters zum König gesalbt hatte; Hiram war nämlich zeitlebens mit David befreundet gewesen.
І послав Хіра́м, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його пома́зали на царя на місце батька його, бо Хіра́м був при́ятелем Давидовим по всі дні.
2 Da ließ auch Salomo dem Hiram durch eine Gesandtschaft sagen:
І послав Соломон до Хірама, говорячи:
3 »Du weißt selbst, daß mein Vater David dem Namen des HERRN, seines Gottes, keinen Tempel hat erbauen können wegen der Kriege, in die seine Feinde ihn rings verwickelten, bis der HERR sie ihm unter seine Fußsohlen legte.
„Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому для Імени Господа, Бога свого, через ві́йни, що ото́чували його, аж поки Господь не віддав їх, ворогів, під сто́пи ніг його.
4 Da mir jetzt aber der HERR, mein Gott, auf allen Seiten Ruhe verschafft hat, so daß kein Widersacher und keine Schwierigkeit mehr vorhanden ist,
А тепер Госпо́дь, Бог мій, дав мені відпочи́нок навко́ло, — нема противника, і нема злого випа́дку.
5 so beabsichtige ich nun, dem Namen des HERRN, meines Gottes, einen Tempel zu erbauen, wie der HERR dies meinem Vater David verheißen hat mit den Worten: ›Dein Sohn, den ich als deinen Nachfolger auf deinen Thron setzen werde, der soll meinem Namen das Haus bauen.‹
І ото я маю на думці збудувати дім Імени Господа, Бога мого, як Господь говорив був моєму ба́тькові Давидові, кажучи: Син твій, якого дам замість тебе на трон твій, він збудує той дім для Йме́ння Мого́.
6 So gib nun Befehl, daß man mir Zedern auf dem Libanon fälle; meine Leute sollen dabei mit den deinigen zusammenarbeiten, und den Lohn für deine Leute will ich dir geben, ganz wie du es bestimmst. Du weißt ja selbst, daß es keinen bei uns gibt, der Bauholz so zu hauen verstände wie die Sidonier.«
А тепер накажи, і нехай зітнуть мені кедри з Лива́ну, а раби мої будуть із рабами твоїми, а в нагороду за твоїх рабів я дам тобі все, що скажеш, бо ти знаєш, що серед нас немає ніко́го, хто вмів би стинати дерева, як сидо́няни“.
7 Als Hiram diese Botschaft Salomos vernahm, freute er sich außerordentlich und rief aus: »Gepriesen sei heute der HERR, der dem David einen weisen Sohn zum Herrscher über dies große Volk gegeben hat!«
І сталося, як почув Хіра́м Соломонові слова́, то дуже зраді́в та й сказав: „Благослове́нний Господь сьогодні, що дав Давидові мудрого сина над цим великим наро́дом!“
8 Hierauf ließ Hiram dem Salomo durch eine Gesandtschaft sagen: »Ich habe deine Botschaft an mich vernommen. Ich werde alle deine Wünsche bezüglich des Zedern- und Zypressenholzes erfüllen.
І послав Хірам до Соломона, говорячи: „Почув я про те, про що посилав ти до мене. Я ви́конаю все бажа́ння твоє, щодо де́рева ке́дрового та дерева кипари́сового.
9 Meine Leute sollen die Hölzer vom Libanon ans Meer hinabschaffen; dann will ich Flöße daraus auf dem Meer herstellen lassen und sie bis an den Ort schaffen, den du mir angeben wirst; dort lasse ich sie wieder auseinandernehmen, und du läßt sie dann abholen. Dafür mußt du aber auch meine Wünsche erfüllen, indem du meinen Hofhalt mit Speisebedarf versorgst.«
Мої раби спу́стять із Ливану до моря, а я їх посклада́ю в плоти́, і відпра́влю морем аж до місця, про яке пошлеш мені звістку, і порозбива́ю їх там, і ти забере́ш. А ти ви́конаєш моє бажа́ння, — дати хліба для мого дому“.
10 So lieferte also Hiram dem Salomo Zedern- und Zypressenholz, soviel er wünschte;
І давав Хірам Соломонові дере́ва ке́дрові та дерева кипари́сові, — усе за бажа́нням його.
11 Salomo dagegen lieferte dem Hiram 20000 Kor Weizen für den Unterhalt seines Hofes und 20000 Bath feinstes Öl von zerstoßenen Oliven; so viel hatte Salomo dem Hiram Jahr für Jahr zu liefern.
А Соломон давав Хірамові двадцять тисяч ко́рів пшениці, — живність для дому його, та двадцять тисяч ко́рів то́вченої оливи. Так давав Соломон Хірамові рік-у-рік.
12 Der HERR aber verlieh dem Salomo Weisheit, wie er ihm verheißen hatte; und es bestand ein freundschaftliches Verhältnis zwischen Salomo und Hiram, denn sie hatten einen Bund miteinander geschlossen.
А Господь дав Соломонові мудрість, як обіцяв був йому́. І був мир між Хірамом та між Соломоном, і оби́два вони склали умову.
13 Hierauf hob der König Salomo aus ganz Israel Fronarbeiter aus, so daß die Fronenden sich auf dreißigtausend Mann beliefen.
А Соломон зібрав дани́ну робітникі́в зо всьо́го Ізраїля, і була та данина — тридцять тисяч чоловіка.
14 Er schickte sie abwechselnd auf den Libanon, jeden Monat zehntausend, so daß sie einen Monat auf dem Libanon waren und zwei Monate jeder zu Hause blieb; Adoniram hatte die Oberaufsicht über die Fronarbeiter. –
І він посилав їх до Ливану, по десять тисяч на місяць, напереміну: місяць були вони на Лива́ні, два місяці — у домі своїм; а Адонірам доглядав над робітника́ми.
15 Außerdem hatte Salomo 70000 Lastträger und 80000 Steinhauer im Gebirge (Juda),
І було в Соломона сімдеся́т тисяч тягаро́вих носіїв та вісімдеся́т тисяч ламачі́в у гора́х,
16 ungerechnet die 3300 von Salomo bestellten Werkführer, welche die Arbeiten zu leiten und die Leute, die mit der Arbeit beschäftigt waren, zu beaufsichtigen hatten.
окрім трьох тисяч і трьох сотень керівникі́в, що настанови́в Соломон над працею, — вони правили над народо́м, що робили працю.
17 Der König gab auch Befehl, große und schwere Steine zu brechen, um die Grundmauern des Tempels mit Quadersteinen zu legen.
І цар наказав, і вони лама́ли велике камі́ння, каміння дороге, щоб закла́сти дім із те́саного каміння.
18 Die Bauleute Salomos und die Bauleute Hirams behieben sie dann gemeinsam und richteten die Hölzer und die Steine zum Bau des Tempels her.
І їх оте́сували будівни́чі Соломонові й будівни́чі Хірамові та ґівляни, і нагото́вили де́рева та камі́ння на збудува́ння храму.
