Psalm 94
1 HERR, Gott, des die Rache ist, Gott, des die Rache ist, erscheine!
Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —
2 Erhebe dich, du Richter der Welt; vergilt den Hoffärtigen, was sie verdienen!
піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!
3 HERR, wie lange sollen die Gottlosen, wie lange sollen die Gottlosen prahlen
Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?
4 und so trotzig reden, und alle Übeltäter sich so rühmen?
Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?
5 HERR, sie zerschlagen dein Volk und plagen dein Erbe;
Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.
6 Witwen und Fremdlinge erwürgen sie und töten die Waisen
Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т
7 und sagen: “Der HERR sieht's nicht, und der Gott Jakobs achtet's nicht.”
та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.
8 Merket doch, ihr Narren unter dem Volk! Und ihr Toren, wann wollt ihr klug werden?
Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?
9 Der das Ohr gepflanzt hat, sollte der nicht hören? Der das Auge gemacht hat, sollte der nicht sehen?
Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?
10 Der die Heiden züchtigt, sollte der nicht strafen, -der die Menschen lehrt, was sie wissen?
Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?
11 Aber der HERR weiß die Gedanken der Menschen, daß sie eitel sind.
Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!
12 Wohl dem, den du, HERR, züchtigst und lehrst ihn durch dein Gesetz,
Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,
13 daß er Geduld habe, wenn's übel geht, bis dem Gottlosen die Grube bereitet werde!
щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,
14 Denn der HERR wird sein Volk nicht verstoßen noch sein Erbe verlassen.
бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,
15 Denn Recht muß doch Recht bleiben, und dem werden alle frommen Herzen zufallen.
бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!
16 Wer steht bei mir wider die Boshaften? Wer tritt zu mir wider die Übeltäter?
Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
17 Wo der HERR nicht hülfe, so läge meine Seele schier in der Stille.
Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!
18 Ich sprach: Mein Fuß hat gestrauchelt; aber deine Gnade, HERR, hielt mich.
Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!
19 Ich hatte viel Bekümmernisse in meinem Herzen; aber deine Tröstungen ergötzten meine Seele.
Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!
20 Du wirst ja nimmer eins mit dem schädlichen Stuhl, der das Gesetz übel deutet.
Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?
21 Sie rüsten sich gegen die Seele des Gerechten und verdammen unschuldig Blut.
Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.
22 Aber der HERR ist mein Schutz; mein Gott ist der Hort meiner Zuversicht.
І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,
23 Und er wird ihnen ihr Unrecht vergelten und wird sie um ihre Bosheit vertilgen; der HERR, unser Gott, wird sie vertilgen.
і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
