Psalm 30
1 Ein Psalm, zu singen von der Einweihung des Hauses, von David. Ich preise dich, HERR; denn du hast mich erhöht und lässest meine Feinde sich nicht über mich freuen.
Псалом Давидів. Пісня освя́чення дому. Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
2 HERR, mein Gott, da ich schrie zu dir, machtest du mich gesund.
Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
3 HERR, du hast meine Seele aus der Hölle geführt; du hast mich lebend erhalten, da jene in die Grube fuhren. (Sheol h7585)
Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені! (Sheol h7585)
4 Ihr Heiligen, lobsinget dem HERRN; danket und preiset seine Heiligkeit!
Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
5 Denn sein Zorn währt einen Augenblick, und lebenslang seine Gnade; den Abend lang währt das Weinen, aber des Morgens ist Freude.
Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
6 Ich aber sprach, da mir's wohl ging: Ich werde nimmermehr darniederliegen.
А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
7 Denn, HERR, durch dein Wohlgefallen hattest du meinen Berg stark gemacht; aber da du dein Antlitz verbargest, erschrak ich.
Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
8 Zu dir, HERR, rief ich, und zum HERRN flehte ich:
До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
9 Was ist nütze an meinem Blut, wenn ich zur Grube fahre? Wird dir auch der Staub danken und deine Treue verkündigen?
„Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
10 HERR, höre und sei mir gnädig! HERR, sei mein Helfer!
Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
11 Du hast meine Klage verwandelt in einen Reigen; du hast mir meinen Sack ausgezogen und mich mit Freude gegürtet,
Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
12 auf daß dir lobsinge meine Ehre und nicht stille werde. HERR, mein Gott, ich will dir danken in Ewigkeit.
щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
