Psalm 22
1 Ein Psalm Davids, vorzusingen; von der Hinde, die früh gejagt wird. Mein Gott, mein Gott, warum hast du mich verlassen? ich heule; aber meine Hilfe ist ferne.
Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене? [Чому] Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?
2 Mein Gott, des Tages rufe ich, so antwortest du nicht; und des Nachts schweige ich auch nicht.
Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш, вночі – і немає мені спокою.
3 Aber du bist heilig, der du wohnst unter dem Lobe Israels.
Але ж Ти – Святий; Ти, [оточений] хваліннями Ізраїлю, сидиш [на престолі].
4 Unsre Väter hofften auf dich; und da sie hofften, halfst du ihnen aus.
На Тебе покладалися батьки наші, надію покладали, і Ти рятував їх.
5 Zu dir schrieen sie und wurden errettet; sie hofften auf dich und wurden nicht zu Schanden.
До Тебе волали й були визволені, на Тебе надію покладали й не зганьбилися.
6 Ich aber bin ein Wurm und kein Mensch, ein Spott der Leute und Verachtung des Volks.
Я ж – черв’як, а не людина, ганьба серед людей, засоромлений серед народу.
7 Alle, die mich sehen, spotten mein, sperren das Maul auf und schütteln den Kopf:
Усі, хто бачить мене, глузують з мене: кепкують вустами, похитують головою.
8 “Er klage es dem HERRN; der helfe ihm aus und errette ihn, hat er Lust zu ihm.”
«Він покладався на Господа, [тож] нехай визволить його, нехай врятує його, якщо Він його уподобав».
9 Denn du hast mich aus meiner Mutter Leib gezogen; du warst meine Zuversicht, da ich noch an meiner Mutter Brüsten war.
Ти ж, Господи, вивів мене з утроби, навчив мене довіряти [Тобі] ще біля грудей моєї матері.
10 Auf dich bin ich geworfen von Mutterleib an; du bist mein Gott von meiner Mutter Schoß an.
На Тебе я покинутий від самого народження, від лона матері моєї Ти – мій Бог.
11 Sei nicht ferne von mir, denn Angst ist nahe; denn es ist hier kein Helfer.
Не віддаляйся від мене, адже скорбота близько, а помічника немає.
12 Große Farren haben mich umgeben, gewaltige Stiere haben mich umringt.
Оточили мене численні бугаї, міцні бугаї з Башану обступили мене.
13 Ihren Rachen sperren sie auf gegen mich wie ein brüllender und reißender Löwe.
Пащі свої роззявили на мене, немов лев, що терзає здобич і реве.
14 Ich bin ausgeschüttet wie Wasser, alle meine Gebeine haben sich zertrennt; mein Herz ist in meinem Leibe wie zerschmolzen Wachs.
Я розлився, як вода, і всі кістки мої роз’єдналися, серце моє перетворилося на віск, розтануло серед моїх нутрощів.
15 Meine Kräfte sind vertrocknet wie eine Scherbe, und meine Zunge klebt an meinem Gaumen, und du legst mich in des Todes Staub.
Моя [життєва] сила висохла, немов череп’я, і язик мій прилип до піднебіння. Ти поклав мене до смертного пороху.
16 Denn die Hunde haben mich umgeben, und der Bösen Rotte hat mich umringt; sie haben meine Hände und Füße durchgraben.
Пси обступили мене, збіговисько злодіїв оточило мене, прокололи руки мої та ноги мої.
17 Ich kann alle meine Gebeine zählen; aber sie schauen und sehen ihre Lust an mir.
Усі кістки свої я можу перелічити, а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.
18 Sie teilen meine Kleider unter sich und werfen das Los um mein Gewand.
Вони ділять між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб.
19 Aber du, HERR, sei nicht ferne; meine Stärke, eile, mir zu helfen!
А Ти, Господи, не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу.
20 Errette meine Seele vom Schwert, meine einsame von den Hunden!
Визволи мою душу від меча, мою єдину – від псів.
21 Hilf mir aus dem Rachen des Löwen und errette mich von den Einhörnern!
Врятуй мене від пащі лева, і від рогів диких биків – смиренну [душу] мою.
22 Ich will deinen Namen predigen meinen Brüdern; ich will dich in der Gemeinde rühmen.
Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.
23 Rühmet den HERRN, die ihr ihn fürchtet; es ehre ihn aller Same Jakobs, und vor ihm scheue sich aller Same Israels.
Ті, хто Господа боїться, хваліть Його! Усі нащадки Якова славте Його! Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!
24 Denn er hat nicht verachtet noch verschmäht das Elend des Armen und sein Antlitz vor ihm nicht verborgen; und da er zu ihm schrie, hörte er's.
Бо не знехтував Він і не відцурався приниження убогого, і не відвернув обличчя Свого від нього, але почув, коли той волав до Нього.
25 Dich will ich preisen in der großen Gemeinde; ich will mein Gelübde bezahlen vor denen, die ihn fürchten.
Тобі моя хвала у зібранні великому. Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.
26 Die Elenden sollen essen, daß sie satt werden; und die nach dem HERRN fragen, werden ihn preisen; euer Herz soll ewiglich leben.
Бідняки їстимуть і наситяться, хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає. Нехай живуть повіки серця ваші!
27 Es werden gedenken und sich zum HERRN bekehren aller Welt Enden und vor ihm anbeten alle Geschlechter der Heiden.
Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі, і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.
28 Denn des HERRN ist das Reich, und er herrscht unter den Heiden.
Бо Господеві належить царство, Він править народами.
29 Alle Fetten auf Erden werden essen und anbeten; vor ihm werden die Kniee beugen alle, die im Staub liegen, und die, so kümmerlich leben.
Усі багатії землі будуть їсти й поклоняться Йому; схиляться на коліна всі, що сходять до [смертного] пороху й не можуть душу свою зберегти живою.
30 Er wird einen Samen haben, der ihm dient; vom Herrn wird man verkündigen zu Kindeskind.
Нащадки служитимуть Йому, розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.
31 Sie werden kommen und seine Gerechtigkeit predigen dem Volk, das geboren wird, daß er's getan hat.
Прийдуть і звіщатимуть Його правду народові, що має народитися, про те, що зробив Він.
