< Psalm 129 >

1 Ein Lied im höhern Chor. Sie haben mich oft gedrängt von meiner Jugend auf, so sage Israel,
Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –
2 sie haben mich oft gedrängt von meiner Jugend auf; aber sie haben mich nicht übermocht.
досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!
3 Die Pflüger haben auf meinen Rücken geackert und ihre Furchen lang gezogen.
На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.
4 Der HERR, der gerecht ist, hat der Gottlosen Seile abgehauen.
Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.
5 Ach daß müßten zu Schanden werden und zurückkehren alle, die Zion gram sind!
Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.
6 Ach daß sie müßten sein wie das Gras auf den Dächern, welches verdorrt, ehe man es ausrauft,
Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,
7 von welchem der Schnitter seine Hand nicht füllt noch der Garbenbinder seinen Arm
якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.
8 und die vorübergehen nicht sprechen: “Der Segen des HERRN sei über euch! wir segnen euch im Namen des HERRN”!
І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»

< Psalm 129 >