< Sprueche 30 >
1 Dies sind die Worte Agurs, des Sohnes Jakes. Lehre und Rede des Mannes: Ich habe mich gemüht, o Gott; ich habe mich gemüht, o Gott, und ablassen müssen.
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 Denn ich bin der allernärrischste, und Menschenverstand ist nicht bei mir;
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
3 ich habe Weisheit nicht gelernt, daß ich den Heiligen erkennete.
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
4 Wer fährt hinauf gen Himmel und herab? Wer faßt den Wind in seine Hände? Wer bindet die Wasser in ein Kleid? Wer hat alle Enden der Welt gestellt? Wie heißt er? Und wie heißt sein Sohn? Weißt du das?
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 Alle Worte Gottes sind durchläutert; er ist ein Schild denen, die auf ihn trauen.
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 Tue nichts zu seinen Worten, daß er dich nicht strafe und werdest lügenhaft erfunden.
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 Zweierlei bitte ich von dir; das wollest du mir nicht weigern, ehe ich denn sterbe:
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
8 Abgötterei und Lüge laß ferne von mir sein; Armut und Reichtum gib mir nicht, laß mich aber mein bescheiden Teil Speise dahinnehmen.
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 Ich möchte sonst, wo ich zu satt würde, verleugnen und sagen: Wer ist der HERR? Oder wo ich zu arm würde, möchte ich stehlen und mich an dem Namen meines Gottes vergreifen.
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
10 Verleumde den Knecht nicht bei seinem Herrn, daß er dir nicht fluche und du die Schuld tragen müssest.
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 Es ist eine Art, die ihrem Vater flucht und ihre Mutter nicht segnet;
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
12 eine Art, die sich rein dünkt, und ist doch von ihrem Kot nicht gewaschen;
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
13 eine Art, die ihre Augen hoch trägt und ihre Augenlider emporhält;
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
14 eine Art, die Schwerter für Zähne hat und Messer für Backenzähne und verzehrt die Elenden im Lande und die Armen unter den Leuten.
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 Blutegel hat zwei Töchter: Bring her, bring her! Drei Dinge sind nicht zu sättigen, und das vierte spricht nicht: Es ist genug:
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
16 die Hölle, der Frauen verschlossenen Mutter, die Erde wird nicht des Wassers satt, und das Feuer spricht nicht: Es ist genug. (Sheol )
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol )
17 Ein Auge, das den Vater verspottet, und verachtet der Mutter zu gehorchen, das müssen die Raben am Bach aushacken und die jungen Adler fressen.
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 Drei sind mir zu wunderbar, und das vierte verstehe ich nicht:
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 des Adlers Weg am Himmel, der Schlange Weg auf einem Felsen, des Schiffes Weg mitten im Meer und eines Mannes Weg an einer Jungfrau.
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
20 Also ist auch der Weg der Ehebrecherin; die verschlingt und wischt ihr Maul und spricht: Ich habe kein Böses getan.
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 Ein Land wird durch dreierlei unruhig, und das vierte kann es nicht ertragen:
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
22 ein Knecht, wenn er König wird; ein Narr, wenn er zu satt ist;
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 eine Verschmähte, wenn sie geehelicht wird; und eine Magd, wenn sie ihrer Frau Erbin wird.
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
24 Vier sind klein auf Erden und klüger denn die Weisen:
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
25 die Ameisen, ein schwaches Volk; dennoch schaffen sie im Sommer ihre Speise,
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 Kaninchen, ein schwaches Volk; dennoch legt es sein Haus in den Felsen,
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 Heuschrecken, haben keinen König; dennoch ziehen sie aus ganz in Haufen,
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 die Spinne, wirkt mit ihren Händen und ist in der Könige Schlössern.
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
29 Dreierlei haben einen feinen Gang, und das vierte geht wohl:
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
30 der Löwe, mächtig unter den Tieren und kehrt nicht um vor jemand;
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
31 ein Windhund von guten Lenden, und ein Widder, und ein König, wider den sich niemand legen darf.
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
32 Bist du ein Narr gewesen und zu hoch gefahren und hast Böses vorgehabt, so lege die Hand aufs Maul.
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 Wenn man Milch stößt, so macht man Butter daraus; und wer die Nase hart schneuzt, zwingt Blut heraus; und wer den Zorn reizt, zwingt Hader heraus.
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.