Job 8
1 Da antwortete Bildad von Suah und sprach:
І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
2 Wie lange willst du solches reden und sollen die Reden deines Mundes so einen stolzen Mut haben?
„Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
3 Meinst du, daß Gott unrecht richte oder der Allmächtige das Recht verkehre?
Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
4 Haben deine Söhne vor ihm gesündigt, so hat er sie verstoßen um ihrer Missetat willen.
Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
5 So du aber dich beizeiten zu Gott tust und zu dem Allmächtigen flehst,
Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
6 und so du rein und fromm bist, so wird er aufwachen zu dir und wird wieder aufrichten deine Wohnung um deiner Gerechtigkeit willen;
якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
7 und was du zuerst wenig gehabt hast, wird hernach gar sehr zunehmen.
і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
8 Denn frage die vorigen Geschlechter und merke auf das, was ihr Väter erforscht haben;
Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
9 denn wir sind von gestern her und wissen nichts; unser Leben ist ein Schatten auf Erden.
бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
10 Sie werden dich's lehren und dir sagen und ihre Rede aus ihrem Herzen hervorbringen:
отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
11 “Kann auch ein Rohr aufwachsen, wo es nicht feucht steht? oder Schilf wachsen ohne Wasser?
Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
12 Sonst wenn's noch in der Blüte ist, ehe es abgehauen wird, verdorrt es vor allem Gras.
Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
13 So geht es allen denen, die Gottes vergessen; und die Hoffnung der Heuchler wird verloren sein.
отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
14 Denn seine Zuversicht vergeht, und seine Hoffnung ist eine Spinnwebe.
бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
15 Er verläßt sich auf sein Haus, und wird doch nicht bestehen; er wird sich daran halten, aber doch nicht stehenbleiben.
На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
16 Er steht voll Saft im Sonnenschein, und seine Reiser wachsen hervor in seinem Garten.
Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
17 Seine Saat steht dick bei den Quellen und sein Haus auf Steinen.
на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
18 Wenn er ihn aber verschlingt von seiner Stätte, wird sie sich gegen ihn stellen, als kennte sie ihn nicht.
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
19 Siehe, das ist die Freude seines Wesens; und aus dem Staube werden andere wachsen.”
Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
20 Darum siehe, daß Gott nicht verwirft die Frommen und erhält nicht die Hand der Boshaften,
Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
21 bis daß dein Mund voll Lachens werde und deine Lippen voll Jauchzens.
аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
22 Die dich aber hassen, werden zu Schanden werden, und der Gottlosen Hütte wird nicht bestehen.
Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
