< Job 33 >
1 Höre doch, Hiob, meine Rede und merke auf alle meine Worte!
Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
2 Siehe, ich tue meinen Mund auf, und meine Zunge redet in meinem Munde.
Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
3 Mein Herz soll recht reden, und meine Lippen sollen den reinen Verstand sagen.
Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
4 Der Geist Gottes hat mich gemacht, und der Odem des Allmächtigen hat mir das Leben gegeben.
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
5 Kannst du, so antworte mir; rüste dich gegen mich und stelle dich.
Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
6 Siehe, ich bin Gottes ebensowohl als du, und aus Lehm bin ich auch gemacht.
Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
7 Siehe, du darfst vor mir nicht erschrecken, und meine Hand soll dir nicht zu schwer sein.
Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
8 Du hast geredet vor meinen Ohren; die Stimme deiner Reden mußte ich hören:
Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9 “Ich bin rein, ohne Missetat, unschuldig und habe keine Sünde;
„Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10 siehe, er hat eine Sache gegen mich gefunden, er achtet mich für einen Feind;
Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
11 er hat meinen Fuß in den Stock gelegt und hat acht auf alle meine Wege.”
У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
12 Siehe, darin hast du nicht recht, muß ich dir antworten; denn Gott ist mehr als ein Mensch.
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
13 Warum willst du mit ihm zanken, daß er dir nicht Rechenschaft gibt alles seines Tuns?
Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14 Denn in einer Weise redet Gott und wieder in einer anderen, nur achtet man's nicht.
Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
15 Im Traum, im Nachtgesicht, wenn der Schlaf auf die Leute fällt, wenn sie schlafen auf dem Bette,
у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
16 da öffnet er das Ohr der Leute und schreckt sie und züchtigt sie,
тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
17 daß er den Menschen von seinem Vornehmen wende und behüte ihn vor Hoffart
щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
18 und verschone seine Seele vor dem Verderben und sein Leben, daß es nicht ins Schwert falle.
щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
19 Auch straft er ihn mit Schmerzen auf seinem Bette und alle seinen Gebeine heftig
І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
20 und richtet ihm sein Leben so zu, daß ihm vor seiner Speise ekelt, und seine Seele, daß sie nicht Lust zu essen hat.
І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
21 Sein Fleisch verschwindet, daß man's nimmer sehen kann; und seine Gebeine werden zerschlagen, daß man sie nicht gerne ansieht,
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
22 daß seine Seele naht zum Verderben und sein Leben zu den Toten.
І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
23 So dann für ihn ein Engel als Mittler eintritt, einer aus tausend, zu verkündigen dem Menschen, wie er solle recht tun,
Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
24 so wird er ihm gnädig sein und sagen: “Erlöse ihn, daß er nicht hinunterfahre ins Verderben; denn ich habe eine Versöhnung gefunden.”
то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
25 Sein Fleisch wird wieder grünen wie in der Jugend, und er wird wieder jung werden.
Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
26 Er wird Gott bitten; der wird ihm Gnade erzeigen und wird ihn sein Antlitz sehen lassen mit Freuden und wird dem Menschen nach seiner Gerechtigkeit vergelten.
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
27 Er wird vor den Leuten bekennen und sagen: “Ich hatte gesündigt und das Recht verkehrt; aber es ist mir nicht vergolten worden.
Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28 Er hat meine Seele erlöst, daß sie nicht führe ins Verderben, sondern mein Leben das Licht sähe.”
Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
29 Siehe, das alles tut Gott zwei-oder dreimal mit einem jeglichen,
Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
30 daß er seine Seele zurückhole aus dem Verderben und erleuchte ihn mit dem Licht der Lebendigen.
щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
31 Merke auf, Hiob, und höre mir zu und schweige, daß ich rede!
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
32 Hast du aber was zu sagen, so antworte mir; Sage an! ich wollte dich gerne rechtfertigen.
Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
33 Hast du aber nichts, so höre mir zu und schweige; ich will dich die Weisheit lehren.
Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“