Job 23
1 Hiob antwortete und sprach:
А Йов відповів та й сказав:
2 Meine Rede bleibt noch betrübt; meine Macht ist schwach über meinem Seufzen.
„Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
3 Ach daß ich wüßte, wie ich ihn finden und zu seinem Stuhl kommen möchte
О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
4 und das Recht vor ihm sollte vorlegen und den Mund voll Verantwortung fassen
Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
5 und erfahren die Reden, die er mir antworten, und vernehmen, was er mir sagen würde!
розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
6 Will er mit großer Macht mit mir rechten? Er stelle sich nicht so gegen mich,
Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
7 sondern lege mir's gleich vor, so will ich mein Recht wohl gewinnen.
Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
8 Aber ich gehe nun stracks vor mich, so ist er nicht da; gehe ich zurück, so spüre ich ihn nicht;
Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
9 ist er zur Linken, so schaue ich ihn nicht; verbirgt er sich zur Rechten, so sehe ich ihn nicht.
на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
10 Er aber kennt meinen Weg wohl. Er versuche mich, so will ich erfunden werden wie das Gold.
А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
11 Denn ich setze meinen Fuß auf seine Bahn und halte seinen Weg und weiche nicht ab
Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
12 und trete nicht von dem Gebot seiner Lippen und bewahre die Rede seines Mundes mehr denn mein eigen Gesetz.
Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
13 Doch er ist einig; wer will ihm wehren? Und er macht's wie er will.
Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
14 Denn er wird vollführen, was mir bestimmt ist, und hat noch viel dergleichen im Sinne.
бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
15 Darum erschrecke ich vor ihm; und wenn ich's bedenke, so fürchte ich mich vor ihm.
Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
16 Gott hat mein Herz blöde gemacht, und der Allmächtige hat mich erschreckt.
А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
17 Denn die Finsternis macht kein Ende mit mir, und das Dunkel will vor mir nicht verdeckt werden.
бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
