Job 15
1 Da antwortete Eliphas von Theman und sprach:
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 Soll ein weiser Mann so aufgeblasene Worte reden und seinen Bauch so blähen mit leeren Reden?
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
3 Du verantwortest dich mit Worten, die nicht taugen, und dein Reden ist nichts nütze.
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
4 Du hast die Furcht fahren lassen und redest verächtlich vor Gott.
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
5 Denn deine Missetat lehrt deinen Mund also, und hast erwählt eine listige Zunge.
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6 Dein Mund verdammt dich, und nicht ich; deine Lippen zeugen gegen dich.
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
7 Bist du der erste Mensch geboren? bist du vor allen Hügeln empfangen?
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
8 Hast du Gottes heimlichen Rat gehört und die Weisheit an dich gerissen?
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
9 Was weißt du, das wir nicht wissen? was verstehst du, das nicht bei uns sei?
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
10 Es sind Graue und Alte unter uns, die länger gelebt haben denn dein Vater.
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
11 Sollten Gottes Tröstungen so gering vor dir gelten und ein Wort, in Lindigkeit zu dir gesprochen?
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
12 Was nimmt dein Herz vor? was siehst du so stolz?
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
13 Was setzt sich dein Mut gegen Gott, daß du solche Reden aus deinem Munde lässest?
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
14 Was ist ein Mensch, daß er sollte rein sein, und daß er sollte gerecht sein, der von einem Weibe geboren ist?
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
15 Siehe, unter seinen Heiligen ist keiner ohne Tadel, und die im Himmel sind nicht rein vor ihm.
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
16 Wie viel weniger ein Mensch, der ein Greuel und schnöde ist, der Unrecht säuft wie Wasser.
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17 Ich will dir's zeigen, höre mir zu, und ich will dir erzählen, was ich gesehen habe,
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
18 was die Weisen gesagt haben und ihren Vätern nicht verhohlen gewesen ist,
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
19 welchen allein das Land gegeben war, daß kein Fremder durch sie gehen durfte:
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
20 “Der Gottlose bebt sein Leben lang, und dem Tyrannen ist die Zahl seiner Jahre verborgen.
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
21 Was er hört, das schreckt ihn; und wenn's gleich Friede ist, fürchtet er sich, der Verderber komme,
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
22 glaubt nicht, daß er möge dem Unglück entrinnen, und versieht sich immer des Schwerts.
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
23 Er zieht hin und her nach Brot, und es dünkt ihn immer, die Zeit seines Unglücks sei vorhanden.
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
24 Angst und Not schrecken ihn und schlagen ihn nieder wie ein König mit seinem Heer.
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
25 Denn er hat seine Hand wider Gott gestreckt und sich wider den Allmächtigen gesträubt.
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
26 Er läuft mit dem Kopf an ihn und ficht halsstarrig wider ihn.
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
27 Er brüstet sich wie ein fetter Wanst und macht sich feist und dick.
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
28 Er wohnt in verstörten Städten, in Häusern, da man nicht bleiben darf, die auf einem Haufen liegen sollen.
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
29 Er wird nicht reich bleiben, und sein Gut wird nicht bestehen, und sein Glück wird sich nicht ausbreiten im Lande.
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
30 Unfall wird nicht von ihm lassen. Die Flamme wird seine Zweige verdorren, und er wird ihn durch den Odem seines Mundes wegnehmen.
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
31 Er wird nicht bestehen, denn er ist in seinem eiteln Dünkel betrogen; und eitel wird sein Lohn werden.
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
32 Er wird ein Ende nehmen vor der Zeit; und sein Zweig wird nicht grünen.
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
33 Er wird abgerissen werden wie eine unzeitige Traube vom Weinstock, und wie ein Ölbaum seine Blüte abwirft.
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
34 Denn der Heuchler Versammlung wird einsam bleiben; und das Feuer wird fressen die Hütten derer, die Geschenke nehmen.
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
35 Sie gehen schwanger mit Unglück und gebären Mühsal, und ihr Schoß bringt Trug.”
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
