Jeremia 25

1 Dies ist das Wort, welches zu Jeremia geschah über das ganze Volk Juda im vierten Jahr Jojakims, des Sohnes Josias, des Königs in Juda (welches ist das erste Jahr Nebukadnezars, des Königs zu Babel),

Слово, що було́ до Єремії про ввесь наро́д Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного — це перший рік Навуходоно́сора, царя вавилонського,

2 welches auch der Prophet Jeremia redete zu dem ganzen Volk Juda und zu allen Bürgern zu Jerusalem und sprach:

що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин наро́д та до всіх ме́шканців Єрусалиму, говорячи:

3 Es ist vom dreizehnten Jahr an Josias, des Sohnes Amons, des Königs Juda's, des HERRN Wort zu mir geschehen bis auf diesen Tag, und ich habe euch nun dreiundzwanzig Jahre mit Fleiß gepredigt; aber ihr habt nie hören wollen.

„Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до ме́не. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.

4 So hat der HERR auch zu euch gesandt alle seine Knechte, die Propheten, fleißig; aber ihr habt nie hören wollen noch eure Ohren neigen, daß ihr gehorchtet,

І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послу́хати.

5 da er sprach: Bekehrt euch, ein jeglicher von seinem bösen Wesen, so sollt ihr in dem Lande, das der HERR euch und euren Vätern gegeben hat, immer und ewiglich bleiben.

А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учи́нків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батька́м відвіку й аж навіки.

6 Folget nicht andern Göttern, daß ihr ihnen dienet und sie anbetet, auf daß ihr mich nicht erzürnt durch eurer Hände Werk und ich euch Unglück zufügen müsse.

І не ходіть за іншими бога́ми, щоб служити їм та щоб вклоня́тися їм, і не гніві́ть Мене роботою ваших рук, — і Я не вчиню́ вам лихого.

7 Aber ihr wolltet mir nicht gehorchen, spricht der HERR, auf daß ihr mich ja wohl erzürntet durch eurer Hände Werk zu eurem eigenen Unglück.

Та ви не прислу́халися до Мене, — говорить Господь, — щоб не гніви́ти Мене чином рук своїх, на зло собі.

8 Darum so spricht der HERR Zebaoth: Weil ihr denn meine Worte nicht hören wollt,

Тому́ так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слу́халися слів Моїх,

9 siehe, so will ich ausschicken und kommen lassen alle Völker gegen Mitternacht, spricht der HERR, auch meinen Knecht Nebukadnezar, den König zu Babel, und will sie bringen über dies Land und über diese Völker, so umherliegen, und will sie verbannen und verstören und zum Spott und zur ewigen Wüste machen,

ось Я пошлю й позбираю всі півні́чні ро́ди, — говорить Господь, — пошлю до Навуходоно́сора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу́ їх на край цей, і на ме́шканців його та на всіх цих наро́дів навко́ло, і вчиню їх закля́ттям, і оберну́ їх на страхі́ття, і на посміхо́вище, і на вічні руїни.

10 und will herausnehmen allen fröhlichen Gesang, die Stimme des Bräutigams und der Braut, die Stimme der Mühle und das Licht der Lampe,

І Я ви́гублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жо́рен та світло світи́льника...

11 daß dies ganze Land wüst und zerstört liegen soll. Und sollen diese Völker dem König zu Babel dienen siebzig Jahre.

І стане цей край руїною, спусто́шенням, а ці народи будуть служити вавилонському царе́ві сімдеся́т літ!

12 Wenn aber die siebzig Jahre um sind, will ich den König zu Babel heimsuchen und dies Volk, spricht der HERR, um ihre Missetat, dazu das Land der Chaldäer, und will es zur ewigen Wüste machen.

І станеться, як спо́вниться сімдеся́т літ, покара́ю Я вавилонського царя та цей люд, — говорить Господь, — за їхню провину, та халдейський край, — й оберну́ його на вічне спусто́шення.

13 Also will ich über dies Land bringen alle meine Worte, die ich geredet habe wider sie (nämlich alles, was in diesem Buch geschrieben steht, das Jeremia geweissagt hat über alle Völker).

І спрова́джу на цей край всі Мої слова́, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі наро́ди.

14 Und sie sollen auch großen Völkern und großen Königen dienen. Also will ich ihnen vergelten nach ihrem Verdienst und nach den Werken ihrer Hände.

Бо їх понево́лять числе́нні народи та великі царі, і Я надолу́жу їм за їхнім чином та за ді́лом їхніх рук.

15 Denn also spricht zu mir der HERR, der Gott Israels: Nimm diesen Becher Wein voll Zorns von meiner Hand und schenke daraus allen Völkern, zu denen ich dich sende,

Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки ке́ліха вина цього гніву, і напо́їш ним усі наро́ди, до яких посилаю тебе.

16 daß sie trinken, taumeln und toll werden vor dem Schwert, das ich unter sie schicken will.

І будуть вони пити, і будуть хитатися, і стратять розум через меча́, що Я посилаю між них...“

17 Und ich nahm den Becher von der Hand des HERRN und schenkte allen Völkern, zu denen mich der HERR sandte,

І взяв я ке́ліха з Господньої руки, і напоїв усі наро́ди, до яких Господь висилав мене:

18 nämlich Jerusalem, den Städten Juda's, ihren Königen und Fürsten, daß sie wüst und zerstört liegen und ein Spott und Fluch sein sollen, wie es denn heutigestages steht;

Єрусалим та міста Юди, і царів його та прави́телів його, щоб віддати їх на руїну, на страхі́ття, на посміхо́вище та на прокля́ття, як цього дня,

19 auch Pharao, dem König in Ägypten, samt seinen Knechten, seinen Fürsten und seinem ganzen Volk;

фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його наро́д,

20 allen Ländern gegen Abend, allen Königen im Lande Uz, allen Königen in der Philister Lande, samt Askalon, Gaza, Ekron und den übrigen zu Asdod;

і всю мішани́ну народів Єгипту, і всіх царів кра́ю Уц, і всіх царів филисти́мського кра́ю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,

21 denen zu Edom, denen zu Moab, den Kindern Ammon;

Едома й Моава та синів Аммона,

22 allen Königen zu Tyrus, allen Königen zu Sidon, den Königen auf den Inseln jenseit des Meeres;

і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів острові́в, що на тому боці моря,

23 denen von Dedan, denen von Thema, denen von Bus und allen, die das Haar rundherum abschneiden;

і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що воло́сся довко́ла стрижуть,

24 allen Königen in Arabien, allen Königen gegen Abend, die in der Wüste wohnen;

і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних наро́дів, що пробува́ють у пустині,

25 allen Königen in Simri, allen Königen in Elam, allen Königen in Medien;

і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,

26 allen Königen gegen Mitternacht, in der Nähe und Ferne, einem mit dem andern, und allen Königen auf Erden, die auf dem Erdboden sind; und der König zu Sesach soll nach diesen trinken.

і всіх царів пі́вночі, близьки́х та далеких один від о́дного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.

27 Und sprich zu ihnen: So spricht der HERR Zebaoth, der Gott Israels: Trinket, daß ihr trunken werdet, speiet und niederfallt und nicht aufstehen könnt vor dem Schwert, das ich unter euch schicken will.

І скажеш до них: Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Пийте й впива́йтеся, і виме́туйте, і падайте та не вставайте перед мече́м, що Я посилаю між вас.

28 Und wo sie den Becher nicht wollen von deiner Hand nehmen und trinken, so sprich zu ihnen: Also spricht der HERR Zebaoth: Nun sollt ihr trinken!

І буде, коли не захо́чуть вони взяти ке́ліха з твоєї руки на пиття́, то промовиш до них: Так говорить Господь Савао́т: Конче бу́дете пити!

29 Denn siehe, in der Stadt, die nach meinem Namen genannt ist, fange ich an zu Plagen; und ihr solltet ungestraft bleiben? Ihr sollt nicht ungestraft bleiben; denn ich rufe das Schwert herbei über alle, die auf Erden wohnen, spricht der HERR Zebaoth.

Бо ось у місті, що там було кликане Йме́ння Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані бу́дете? Покарані бу́дете, бо Я кличу меча на всіх ме́шканців краю́, говорить Господь Савао́т!

30 Und du sollst alle diese Wort ihnen weissagen und sprich zu ihnen: Der HERR wird brüllen aus der Höhe und seinen Donner hören lassen aus seiner heiligen Wohnung; er wird brüllen über seine Hürden; er wird singen ein Lied wie die Weintreter über alle Einwohner des Landes, des Hall erschallen wird bis an der Welt Ende.

А ти пророкувати їм будеш усі ці слова́, й до них скажеш: Господь загрими́ть з височини́, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чави́льники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!

31 Der HERR hat zu rechten mit den Heiden und will mit allem Fleisch Gericht halten; die Gottlosen wird er dem Schwert übergeben, spricht der HERR.

Дійде го́мін до кра́ю землі, бо в Господа пря із наро́дами, — Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мече́ві, — говорить Господь.

32 So spricht der HERR Zebaoth: Siehe, es wird eine Plage kommen von einem Volk zum andern, und ein großes Wetter wird erweckt werden aus einem fernen Lande.

Так говорить Господь Савао́т: Ось лихо вихо́дить від люду до люду, і буря велика пробу́диться з кі́нців землі, —

33 Da werden die Erschlagenen des HERRN zu derselben Zeit liegen von einem Ende der Erde bis an das andere Ende; die werden nicht beklagt noch aufgehoben noch begraben werden, sondern müssen auf dem Felde liegen und zu Dung werden.

і будуть побиті від Господа в день той лежати від кра́ю землі й аж до кра́ю землі: не будуть опла́кувані, і не будуть позби́рані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!

34 Heulet nun, ihr Hirten, und schreiet, wälzet euch in der Asche, ihr Gewaltigen über die Herde; denn die Zeit ist hier, daß ihr geschlachtet und zerstreut werdet und zerfallen müßt wie ein köstliches Gefäß.

Ридайте, о па́стирі, та голосі́ть, і валяйтесь у по́пелі, проводирі́ ви ота́ри, бо ви́повнились ваші дні для зарі́зу, і вас розпоро́шу, і впаде́те, немов дорога́ та посу́дина!

35 Und die Hirten werden nicht fliehen können, und die Gewaltigen über die Herde werden nicht entrinnen können.

І не матимуть па́стирі за́хисту, а проводирі́ череди́ — утіка́ння.

36 Da werden die Hirten schreien, und die Gewaltigen über die Herde werden heulen, daß der HERR ihre Weide so verwüstet hat

І чути крик па́стирів, і лемент тих поводирі́в череди́, бо пусто́шить Господь їхню че́реду,

37 und ihre Auen, die so wohl standen, verderbt sind vor dem grimmigen Zorn des HERRN.

і попусто́шені мирні пасо́виська через пала́ння Господнього гніву...

38 Er hat seine Hütte verlassen wie ein junger Löwe, und ist also ihr Land zerstört vor dem Zorn des Tyrannen und vor seinem grimmigen Zorn.

Він покинув, як лев свою пу́щу, бо стався страхі́ттям їхній край через меча гноби́теля, і через запал гніву Його“.