2 Chronik 18

1 Und Josaphat hatte große Reichtümer und Ehre und verschwägerte sich mit Ahab.

І було́ в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоя́чився з Ахавом.

2 Und nach etlichen Jahren zog er hinab zu Ahab gen Samaria. Und Ahab ließ ihn für das Volk, das bei ihm war, viel Schafe und Ochsen schlachten. Und er beredete ihn, daß er hinauf gen Ramoth in Gilead zöge.

А по кількох ро́ках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав нарізав багато худоби дрібно́ї та худоби великої йому́ та наро́дові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот.

3 Und Ahab, der König Israels, sprach zu Josaphat, dem König Juda's: Zieh mit mir gen Ramoth in Gilead! Er sprach zu ihm: Ich bin wie du, und mein Volk wie dein Volk; wir wollen mit dir in den Streit.

І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: „Чи пі́деш зо мною до ґілеадського Рамоту?“А той відказав йому: „Я — як ти, народ мій — як твій народ, і буду з тобою на війні“.

4 Aber Josaphat sprach zum König Israels: Frage doch heute des HERRN Wort!

І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: „Ви́відай зараз слово Господнє!“

5 Und der König Israels versammelte vierhundert Mann und sprach zu ihnen: Sollen wir gen Ramoth in Gilead ziehen in den Streit, oder soll ich's anstehen lassen? Sie sprachen: Zieh hinauf! Gott wird sie in deine Hand geben.

І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них: „Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занеха́ти?“А ті сказали: „Іди, і Бог дасть його в цареву руку!“

6 Josaphat aber sprach: Ist nicht irgend noch ein Prophet des HERRN hier, daß wir durch ihn fragen?

І сказав Йосафат: „Чи нема тут іще Господнього пророка, — і зверні́мось до нього“.

7 Der König Israels sprach zu Josaphat: Es ist noch ein Mann, daß man den HERRN durch ihn frage, aber ich bin ihm gram; denn er weissagt über mich kein Gutes, sondern allewege Böses, nämlich Micha, der Sohn Jemlas. Josaphat sprach: der König rede nicht also.

І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „ Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа. Та я нена́виджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхе́й, син Їмлин“. А Йосафат відказав: „Нехай цар не говорить таке!“

8 Und der König Israels rief einen seiner Kämmerer und sprach: Bringe eilend her Micha, den Sohn Jemlas!

І покликав Ізраїлів цар одного е́внуха й сказав: „Приведи скоріше Міхе́я, Їмлиного сина!“

9 Und der König Israels und Josaphat, der König Juda's, saßen ein jeglicher auf seinem Stuhl, mit ihren Kleider angezogen. Sie saßen aber auf dem Platz vor der Tür am Tor zu Samaria; und alle Propheten weissagten vor ihnen.

А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повби́рані в шати; а сиділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкува́ли перед ними.

10 Und Zedekia, der Sohn Knaenas, machte sich eiserne Hörner und sprach: So spricht der HERR: Hiermit wirst du die Syrer stoßen, bis du sie aufreibst.

А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні ро́ги й сказав: „Так сказав Господь: Оцим будеш бода́ти сиріян аж до ви́гублення їх!“

11 Und alle Propheten weissagten auch also und sprachen: Zieh hinauf gen Ramoth in Gilead! es wird dir gelingen; der HERR wird sie geben in des Königs Hand.

І всі пророки пророкува́ли так, говорячи: „Вихо́дь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, — і Господь дасть його в цареву руку!“

12 Und der Bote, der hingegangen war, Micha zu rufen, redete mit ihm und sprach: Siehe, der Propheten Reden sind einträchtig gut für den König; laß doch dein Wort auch sein wie derselben eines und rede Gutes.

А той послане́ць, що пішов покликати Міхе́я, говорив до ньо́го, кажучи: „Ось слова тих пророків, — одноу́сно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, — і ти говори́тимеш добре“.

13 Micha aber sprach: So wahr der HERR lebt, was mein Gott sagen wird, das will ich reden.

І сказав Міхе́й: „ Як живий Господь, — те, що́ скаже Господь, тільки те говоритиму!“

14 Und da er zum König kam, sprach der König zu ihm: Micha, sollen wir gen Ramoth in Gilead in den Streit ziehen, oder soll ich's lassen anstehen? Er sprach: Ja, ziehet hinauf! es wird euch gelingen; es wird euch in eure Hände gegeben werden.

І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: „Міхе́ю, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занеха́ти?“А той відказав: „Вийдіть, і будете мати успіх, — і вони будуть дані в вашу руку“.

15 Aber der König sprach zu ihm: Ich beschwöre dich noch einmal, daß du mir nichts denn die Wahrheit sagst im Namen des HERRN.

І сказав йому цар: „Аж скільки разі́в я заприсягав тебе, що ти не говори́тимеш мені нічо́го, тільки правду в Ім'я́ Господа?“

16 Da sprach er: Ich sehe das ganze Israel zerstreut auf den Bergen wie Schafe, die keinen Hirten haben. Und der HERR sprach: Diese haben keinen HERRN; es kehre ein jeglicher wieder heim mit Frieden.

А той відказав: „Я бачив усього Ізраїля, розпоро́шеного по гора́х, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, — нехай ве́рнуться з ми́ром кожен до дому свого!“

17 Da sprach der König Israels zu Josaphat: Sagte ich dir nicht: Er weissagt über mich kein Gutes, sondern Böses?

І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Чи ж не казав я тобі, — він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?“

18 Er aber sprach: Darum höret des HERRN Wort! Ich sah den HERRN sitzen auf seinem Stuhl, und alles Himmlische Heer stand zu seiner Rechten und zu seiner Linken.

А Міхе́й відказав: „Тому́ послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне ві́йсько стояло по правиці Його та по лівиці Його.

19 Und der HERR sprach: Wer will Ahab, den König Israels, überreden, daß er hinaufziehe und falle zu Ramoth in Gilead? Und da dieser so und jener anders sagte,

І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде́ в ґілеадському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так.

20 kam ein Geist hervor und trat vor den HERRN und sprach: Ich will ihn überreden. Der HERR aber sprach zu ihm: Womit?

І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намо́влю його! І сказав йому Господь: Чим?

21 Er sprach: Ich will ausfahren und ein falscher Geist sein in aller Propheten Mund. Und er sprach: Du wirst ihn überreden und wirst es ausrichten; fahre hin und tue also!

А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!

22 Nun siehe, der HERR hat einen falschen Geist gegeben in dieser deiner Propheten Mund, und der HERR hat Böses wider dich geredet.

А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре“.

23 Da trat herzu Zedekia, der Sohn Knaenas, und schlug Micha auf den Backen und sprach: Welchen Weg ist der Geist des HERRN von mir gegangen, daß er durch dich redete?

І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці́ та й сказав: „Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?“

24 Micha sprach: Siehe, du wirst es sehen des Tages, wenn du von einer Kammer in die andere gehen wirst, daß du dich versteckst.

А Міхей відказав: „Ось ти побачиш це того дня, коли вві́йдеш до внутрішньої кімна́ти, щоб схова́тися“.

25 Aber der König Israels sprach: Nehmt Micha und laßt ihn bleiben bei Amon, dem Stadtvogt, und bei Joas, dem Sohn des Königs,

І сказав Ізраїлів цар: „Візьміть Міхе́я, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,

26 und sagt: So spricht der König: Legt diesen ins Gefängnis und speist ihn mit Brot und Wasser der Trübsal, bis ich wiederkomme mit Frieden.

та й скажете: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язни́чного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не верну́ся з миром“.

27 Micha sprach: Kommst du mit Frieden wieder, so hat der HERR nicht durch mich geredet. Und er sprach: Höret, ihr Völker alle!

А Міхе́й відказав: „Якщо справді ве́рнешся ти з миром, то не говорив Господь через мене“. І до того сказав: „Слухайте це, усі люди!“

28 Also zog hinauf der König Israels und Josaphat, der König Juda's, gen Ramoth in Gilead.

І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.

29 Und der König Israels sprach zu Josaphat: Ich will mich verkleiden und in den Streit kommen; du aber habe deine Kleider an. Und der König Israels verkleidete sich, und sie kamen in den Streit.

І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Я переберуся й піду́ на бій, а ти вбери свої шати!“І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.

30 Aber der König von Syrien hatte den Obersten über seine Wagen geboten: Ihr sollt nicht streiten, weder gegen klein noch gegen groß, sondern gegen den König Israels allein.

А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесни́ць, говорячи: „Не воюйте ні з мали́м, ні з великим, а тільки з сами́м Ізраїлевим царем!“

31 Da nun die Obersten der Wagen Josaphat sahen, dachten sie: Es ist der König Israels! und umringten ihn, wider ihn zu streiten. Aber Josaphat schrie; und der HERR half ihm, und Gott wandte sie von ihm.

І сталося, як зверхники колесни́ць побачили Йонатана, то вони сказали: „Це Ізраїлів цар!“І вони оточи́ли його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.

32 Denn da die Obersten der Wagen sahen, daß er nicht der König Israels war, wandten sie sich von ihm ab.

І сталося, як зверхники колесни́ць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.

33 Es spannte aber ein Mann seinen Bogen von ungefähr und schoß den König Israels zwischen Panzer und Wehrgehänge. Da sprach er zu seinem Fuhrmann: Wende deine Hand und führe mich aus dem Heer, denn ich bin wund!

А один чоловік зне́хотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'я́занням пояса та між па́нцерем. А той сказав візникові: „Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ра́нений“...

34 Und der Streit nahm zu des Tages. Und der König Israels stand auf seinem Wagen gegen die Syrer bis an den Abend und starb, da die Sonne unterging.

І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поста́влений на колесни́ці проти сирі́ян аж до вечора. І помер він під час за́ходу сонця...