1 Chronik 16
1 Und da sie die Lade Gottes hineinbrachten, setzten sie sie in die Hütte, die ihr David aufgerichtet hatte, und opferten Brandopfer und Dankopfer vor Gott.
І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.
2 Und da David die Brandopfer und Dankopfer ausgerichtet hatte, segnete er das Volk im Namen des HERRN
І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.
3 und teilte aus jedermann in Israel, Männern und Weibern, einen Laib Brot und ein Stück Fleisch und ein halbes Maß Wein.
І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.
4 Und er bestellte etliche Leviten zu Dienern vor der Lade des HERRN, daß sie priesen, dankten und lobten den HERRN, den Gott Israels:
І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
5 nämlich Asaph, den ersten, Sacharja, den andern, Jeiel, Semiramoth, Jehiel, Matthithja, Eliab, Benaja, Obed-Edom und Jeiel mit Psaltern und Harfen, Asaph aber mit hellen Zimbeln,
Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.
6 Benaja aber und Jahasiel, die Priester, mit Drommeten allezeit vor der Lade des Bundes Gottes.
А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.
7 Zu der Zeit bestellte David zum ersten, dem HERRN zu danken, durch Asaph und seine Brüder:
Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:
8 Danket dem HERRN, prediget seinen Namen; tut kund unter den Völkern sein Tun!
„Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!
9 Singet und spielet ihm; dichtet von allen seinen Wundern!
Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!
10 Rühmet seinen heiligen Namen; es freue sich das Herz derer, die den HERRN suchen!
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!
11 Fraget nach dem HERRN und nach seiner Macht; suchet sein Angesicht allezeit!
Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!
12 Gedenket seiner Wunderwerke, die er getan hat, seiner Wunder und der Gerichte seines Mundes,
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його
13 ihr, der Same Israels, seines Knechtes, ihr Kinder Jakobs, seine Auserwählten!
ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
14 Er ist der HERR, unser Gott; er richtet in aller Welt.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
15 Gedenket ewiglich seines Bundes, was er verheißen hat in tausend Geschlechter,
Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,
16 den er gemacht hat mit Abraham, und seines Eides mit Isaak;
що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.
17 und stellte es Jakob zum Recht und Israel zum ewigen Bund
І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,
18 und sprach: Dir will ich das Land Kanaan geben, das Los eures Erbteils,
говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“
19 da sie wenig und gering waren und Fremdlinge darin.
Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,
20 Und sie zogen von einem Volk zum andern und aus einem Königreich zum andern Volk.
і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.
21 Er ließ niemand ihnen Schaden tun und strafte Könige um ihretwillen.
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
22 “Tastet meine Gesalbten nicht an und tut meinen Propheten kein Leid!”
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“
23 Singet dem HERRN, alle Lande; verkündiget täglich sein Heil!
Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!
24 Erzählet unter den Heiden seine Herrlichkeit, unter allen Völkern seine Wunder!
Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.
25 Denn der HERR ist groß und sehr löblich und herrlich über alle Götter.
Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!
26 Denn aller Heiden Götter sind Götzen; der HERR aber hat den Himmel gemacht.
Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!
27 Es stehet herrlich und prächtig vor ihm und gehet gewaltig und fröhlich zu an seinem Ort.
Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
28 Bringet her dem HERRN, ihr Völker, bringet her dem HERRN Ehre und Macht!
Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,
29 Bringet her dem HERRN die Ehre seines Namens; bringet Geschenke und kommt vor ihn und betet den HERRN an in heiligem Schmuck!
дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!
30 Es fürchte ihn alle Welt; er hat den Erdboden bereitet, daß er nicht bewegt wird.
Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!
31 Es freue sich der Himmel, und die Erde sei Fröhlich; und man sage unter den Heiden, daß der HERR regieret.
Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“
32 Das Meer brause und was darinnen ist; und das Feld sei fröhlich und alles, was darauf ist.
Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!
33 Und lasset jauchzen alle Bäume im Walde vor dem HERRN; denn er kommt, zu richten die Erde.
Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.
34 Danket dem HERRN; denn er ist freundlich, und seine Güte währet ewiglich.
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
35 Und sprecht: Hilf uns, Gott, unser Heiland, und sammle uns und errette uns aus den Heiden, daß wir deinem heiligen Namen danken und dir Lob sagen.
І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!
36 Gelobet sei der HERR, der Gott Israels, von Ewigkeit zu Ewigkeit! Und alles Volk sagte Amen! und: Lobe den HERRN!
Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“А наро́д увесь сказав: „Амінь“і „Хвала́ Господе́ві!“
37 Also ließ er daselbst vor der Lade des Bundes des HERRN den Asaph und seine Brüder, zu dienen vor der Lade allezeit, einen jeglichen Tag sein Tagewerk,
І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,
38 aber Obed-Edom und ihre Brüder, achtundsechzig, und Obed-Edom, den Sohn Jedithuns, und Hosa zu Torhütern.
і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;
39 Und Zadok, den Priester, und seine Brüder, die Priester, ließ er vor der Wohnung des HERRN auf der Höhe zu Gibeon,
а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,
40 daß sie dem HERRN täglich Brandopfer täten auf dem Brandopferaltar, des Morgens und des Abends, wie geschrieben steht im Gesetz des HERRN, das er an Israel geboten hat,
щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.
41 und mit ihnen Heman und Jedithun und die andern Erwählten, die mit Namen benannt waren, zu danken dem HERRN, daß seine Güte währet ewiglich,
А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“
42 und mit ihnen Heman und Jedithun, mit Drommeten und Zimbeln zu klingen und mit Saitenspielen Gottes. Die Kinder aber Jedithun machte er zu Torhütern.
А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
43 Also zog alles Volk heim, ein jeglicher in sein Haus; und David kehrte auch heim, sein Haus zu grüßen.
І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.
