Psalm 81
1 Auf der Githith vorzusingen: Assaph. Singet fröhlich Gott, der unsere Stärke ist; jauchzet dem Gott Jakobs!
Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
2 Nehmet die Psalmen und gebet her die Pauken, liebliche Harfen mit Psalter.
заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
3 Blaset im Neumonden die Posaunen, in unserm Fest der Laubrüste.
засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
4 Denn solches ist eine Weise in Israel und ein Recht des Gottes Jakobs.
бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
5 Solches hat er zum Zeugnis gesetzt unter Joseph, da sie aus Ägyptenland zogen, und fremde Sprache gehöret hatten,
На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
6 da ich ihre Schulter von der Last entlediget hatte, und ihre Hände der Töpfe los wurden.
„Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
7 Da du mich in der Not anriefest, half ich dir aus; und erhörete dich, da dich das Wetter überfiel, und versuchte dich am Haderwasser. (Sela)
Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
8 Höre, mein Volk, ich will unter dir zeugen; Israel, du sollst mich hören,
Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
9 daß unter dir kein anderer Gott sei, und du keinen fremden Gott anbetest.
нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
10 Ich bin der HERR, dein Gott, der dich aus Ägyptenland geführet hat. Tue deinen Mund weit auf, laß mich ihn füllen!
Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
11 Aber mein Volk gehorcht nicht meiner Stimme, und Israel will mein nicht.
Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
12 So hab ich sie gelassen in ihres Herzens Dünkel, daß sie wandeln nach ihrem Rat.
і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
13 Wollte mein Volk mir gehorsam sein und Israel auf meinem Wege gehen,
Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
14 so wollte ich ihre Feinde bald dämpfen und meine Hand über ihre Widerwärtigen wenden;
ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
15 und die den HERRN hassen, müßten an ihm fehlen; ihre Zeit aber würde ewiglich währen.
Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
