Psalm 22
1 Ein Psalm Davids, vorzusingen, von der Hindin, die frühe gejagt wird. Mein Gott, mein Gott, warum hast du mich verlassen? Ich heule, aber meine Hilfe ist ferne.
Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене? [Чому] Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?
2 Mein Gott, des Tages rufe ich, so antwortest du nicht; und des Nachts schweige ich auch nicht.
Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш, вночі – і немає мені спокою.
3 Aber du bist heilig, der du wohnest unter dem Lob Israels.
Але ж Ти – Святий; Ти, [оточений] хваліннями Ізраїлю, сидиш [на престолі].
4 Unsere Väter hofften auf dich, und da sie hofften, halfest du ihnen aus.
На Тебе покладалися батьки наші, надію покладали, і Ти рятував їх.
5 Zu dir schrieen sie und wurden errettet; sie hofften auf dich und nicht zuschanden.
До Тебе волали й були визволені, на Тебе надію покладали й не зганьбилися.
6 Ich aber bin ein Wurm und kein Mensch, ein Spott der Leute und Verachtung des Volks.
Я ж – черв’як, а не людина, ганьба серед людей, засоромлений серед народу.
7 Alle, die mich sehen, spotten mein, sperren das Maul auf und schütteln den Kopf
Усі, хто бачить мене, глузують з мене: кепкують вустами, похитують головою.
8 Er klage es dem HERRN, der helfe ihm aus und errette ihn, hat er Lust zu ihm!
«Він покладався на Господа, [тож] нехай визволить його, нехай врятує його, якщо Він його уподобав».
9 Denn du hast mich aus meiner Mutter Leibe gezogen; du warest meine Zuversicht, da ich, noch an meiner Mutter Brüsten war.
Ти ж, Господи, вивів мене з утроби, навчив мене довіряти [Тобі] ще біля грудей моєї матері.
10 Auf dich bin ich geworfen aus Mutterleibe; du bist mein Gott von meiner Mutter Leib an.
На Тебе я покинутий від самого народження, від лона матері моєї Ти – мій Бог.
11 Sei nicht ferne von mir, denn Angst ist nahe; denn es ist hie kein Helfer.
Не віддаляйся від мене, адже скорбота близько, а помічника немає.
12 Große Farren haben mich umgeben, fette Ochsen haben mich umringet;
Оточили мене численні бугаї, міцні бугаї з Башану обступили мене.
13 ihren Rachen sperren sie auf wider mich wie ein brüllender und reißender Löwe.
Пащі свої роззявили на мене, немов лев, що терзає здобич і реве.
14 Ich bin ausgeschüttet wie Wasser; alle meine Gebeine haben sich zertrennet; mein Herz ist in meinem Leibe wie zerschmolzen Wachs.
Я розлився, як вода, і всі кістки мої роз’єдналися, серце моє перетворилося на віск, розтануло серед моїх нутрощів.
15 Meine Kräfte sind vertrocknet wie ein Scherben, und meine Zunge klebet an meinem Gaumen; und du legest mich in des Todes Staub.
Моя [життєва] сила висохла, немов череп’я, і язик мій прилип до піднебіння. Ти поклав мене до смертного пороху.
16 Denn Hunde haben mich umgeben, und der Bösen Rotte hat sich um mich gemacht; sie haben meine Hände und Füße durchgraben.
Пси обступили мене, збіговисько злодіїв оточило мене, прокололи руки мої та ноги мої.
17 Ich möchte alle meine Beine zählen. Sie aber schauen und sehen ihre Lust an mir.
Усі кістки свої я можу перелічити, а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.
18 Sie teilen meine Kleider unter sich und werfen das Los um mein Gewand.
Вони ділять між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб.
19 Aber du, HERR, sei nicht ferne; meine Stärke, eile, mir zu helfen!
А Ти, Господи, не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу.
20 Errette meine Seele vom Schwert, meine Einsame von den Hunden!
Визволи мою душу від меча, мою єдину – від псів.
21 Hilf mir aus dem Rachen des Löwen und errette mich von den Einhörnern.
Врятуй мене від пащі лева, і від рогів диких биків – смиренну [душу] мою.
22 Ich will deinen Namen predigen meinen Brüdern, ich will dich in der Gemeine rühmen.
Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.
23 Rühmet den HERRN, die ihr ihn fürchtet; es ehre ihn aller Same Jakobs, und vor ihm scheue sich aller Same Israels!
Ті, хто Господа боїться, хваліть Його! Усі нащадки Якова славте Його! Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!
24 Denn er hat nicht verachtet noch verschmähet das Elend des Armen und sein Antlitz vor ihm nicht verborgen, und da er zu ihm schrie hörete er's.
Бо не знехтував Він і не відцурався приниження убогого, і не відвернув обличчя Свого від нього, але почув, коли той волав до Нього.
25 Dich will ich preisen in der großen Gemeine; ich will meine Gelübde bezahlen vor denen, die ihn fürchten.
Тобі моя хвала у зібранні великому. Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.
26 Die Elenden sollen essen, daß sie satt werden, und die nach dem HERRN fragen, werden ihn preisen; euer Herz soll ewiglich leben.
Бідняки їстимуть і наситяться, хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає. Нехай живуть повіки серця ваші!
27 Es werde gedacht aller Welt Ende, daß sie sich zum HERRN bekehren, und vor ihm anbeten alle Geschlechter der Heiden.
Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі, і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.
28 Denn der HERR hat ein Reich, und er herrschet unter den Heiden.
Бо Господеві належить царство, Він править народами.
29 Alle Fetten auf Erden werden essen und anbeten; vor ihm werden Kniee beugen alle, die im Staube liegen, und die, so kümmerlich leben.
Усі багатії землі будуть їсти й поклоняться Йому; схиляться на коліна всі, що сходять до [смертного] пороху й не можуть душу свою зберегти живою.
30 Er wird einen Samen haben, der ihm dienet; vom HERRN wird man verkündigen zu Kindeskind.
Нащадки служитимуть Йому, розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.
Прийдуть і звіщатимуть Його правду народові, що має народитися, про те, що зробив Він.
