Psalm 109
1 Ein Psalm Davids, vorzusingen. Gott, mein Ruhm, schweige nicht!
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Denn sie haben ihr gottloses und falsches Maul wider mich aufgetan und reden wider mich mit falscher Zunge.
бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
3 Und sie reden giftig wider mich allenthalben und streiten wider mich ohne Ursache.
І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
4 Dafür, daß ich sie liebe, sind sie wider mich; ich aber bete.
обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
5 Sie beweisen mir Böses um Gutes und Haß um Liebe.
вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
6 Setze Gottlose über ihn; und der Satan müsse stehen zu seiner Rechten!
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
7 Wer sich denselben lehren läßt, des Leben müsse gottlos sein, und sein Gebet müsse Sünde sein.
Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8 Seiner Tage müssen wenig werden, und sein Amt müsse ein anderer empfangen.
Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
9 Seine Kinder müssen Waisen werden und sein Weib eine Witwe.
Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
10 Seine Kinder müssen in der Irre gehen und betteln und suchen, als die verdorben sind.
І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11 Es müsse der Wucherer aussaugen alles, was er hat; und Fremde müssen seine Güter rauben.
Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
12 Und niemand müsse ihm Gutes tun, und niemand erbarme sich seiner Waisen.
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
13 Seine Nachkommen müssen ausgerottet werden; ihr Name müsse im andern Glied vertilget werden.
Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
14 Seiner Väter Missetat müsse gedacht werden vor dem HERRN, und seiner Mutter Sünde müsse nicht ausgetilget werden.
Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15 Der HERR müsse sie nimmer aus den Augen lassen, und ihr Gedächtnis müsse ausgerottet werden auf Erden,
Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
16 darum daß er so gar keine Barmherzigkeit hatte, sondern verfolgte den Elenden und Armen und den Betrübten, daß er ihn tötete.
во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
17 Und er wollte den Fluch haben, der wird ihm auch kommen; er wollte des Segens nicht, so wird er auch ferne von ihm bleiben.
Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
18 Und zog an den Fluch wie sein Hemd; und ist in sein Inwendiges gegangen wie Wasser und wie Öl in seine Gebeine.
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
19 So werde er ihm wie ein Kleid, das er anhabe, und wie ein Gürtel, da er sich allewege mit gürte.
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
20 So geschehe denen vorn HERRN, die mir wider sind, und reden Böses wider meine Seele.
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
21 Aber du, HERR HERR, sei du mit mir um deines Namens willen; denn deine Gnade ist mein Trost; errette mich!
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
22 Denn ich bin arm und elend; mein Herz ist erschlagen in mir.
бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
23 Ich fahre dahin wie ein Schatten, der vertrieben wird, und werde verjaget wie die Heuschrecken.
Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
24 Meine Kniee sind schwach von Fasten; und mein Fleisch ist mager und hat kein Fett.
Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
25 Und ich muß ihr Spott sein; wenn sie mich sehen, schütteln sie ihren Kopf.
і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
26 Stehe mir bei, HERR, mein Gott; hilf mir nach deiner Gnade,
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27 daß sie inne werden, daß dies sei deine Hand, daß du, HERR, solches tust.
І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
28 Fluchen sie, so segne du. Setzen sie sich wider mich, so müssen sie zuschanden werden; aber dein Knecht müsse sich freuen.
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
29 Meine Widersacher müssen mit Schmach angezogen werden und mit ihrer Schande bekleidet werden wie mit einem Rock.
Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30 Ich will dem HERRN sehr danken mit meinem Munde und ihn rühmen unter vielen;
Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
31 denn er stehet dem Armen zur Rechten, daß er ihm helfe von denen, die sein Leben verurteilen.
бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
