< Psalm 104 >
1 Lobe den HERRN, meine Seele! HERR, mein Gott, du bist sehr herrlich; du bist schön und prächtig geschmückt.
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти звеличився, зодягнувся у славу й велич.
2 Licht ist dein Kleid, das du anhast. Du breitest aus den Himmel wie einen Teppich;
Він огортається світлом, немов шатами; розстилає небеса, як покривало;
3 du wölbest es oben mit Wasser; du fährest auf den Wolken wie auf einem Wagen und gehest auf den Fittichen des Windes
закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць. Він робить хмари Своєю колісницею, крокує на крилах вітру.
4 der du machest deine Engel zu Winden und deine Diener zu Feuerflammen;
Він робить Своїми посланцями вітри, Своїми слугами – полум’я вогню.
5 der du das Erdreich gründest auf seinen Boden, daß es bleibt immer und ewiglich.
Він заклав землю на її основах, тому не похитнеться вона повік-віків!
6 Mit der Tiefe deckest du es wie mit einem Kleid, und Wasser stehen über den Bergen.
Ти вкрив її безоднею, мов одягом, на горах стояли води,
7 Aber von deinem Schelten fliehen sie, von deinem Donner fahren sie dahin.
[та] від грізного крику Твого побігли вони, від голосу грому Твого пустилися навтіки.
8 Die Berge gehen hoch hervor, und die Breiten setzen sich herunter zum Ort, den du ihnen gegründet hast.
Піднялися були в гори вони та спустилися в долини, до місця, яке Ти влаштував для них.
9 Du hast eine Grenze gesetzt, darüber kommen sie nicht, und müssen nicht wiederum das Erdreich bedecken.
Ти поклав межу, яку вони не перейдуть, не вкриють вони знову землі.
10 Du lässest Brunnen quellen in den Gründen, daß die Wasser zwischen den Bergen hinfließen,
Ти посилаєш води джерела в річища, між горами течуть вони,
11 daß alle Tiere auf dem Felde trinken und das Wild seinen Durst lösche.
напувають усіх звірів польових; [там] втамовують свою спрагу дикі віслюки.
12 An denselben sitzen die Vögel des Himmels und singen unter den Zweigen.
При [водах] тих живуть птахи небесні, з-поміж гілля подають голос.
13 Du feuchtest die Berge von oben her; du machest das Land voll Früchte, die du schaffest.
Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх. Від плоду діянь Твоїх насичується земля.
14 Du lässest Gras wachsen für das Vieh und Saat zu Nutz den Menschen, daß du Brot aus der Erde bringest,
Ти вирощуєш траву для худоби й збіжжя для потреб людини, щоб вивести їжу із землі,
15 und daß der Wein erfreue des Menschen Herz und seine Gestalt schön werde von Öl, und das Brot des Menschen Herz stärke;
і вино, що серце людське веселить, щоб сяяло обличчя від олії і хлібом зміцнилося серце людини.
16 daß die Bäume des HERRN voll Safts stehen, die Zedern Libanons, die er gepflanzet hat.
Насичуються дерева Господні, кедри ліванські, які Він насадив.
17 Daselbst nisten die Vögel, und die Reiher wohnen auf den Tannen.
Там птахи в’ють гнізда, домівка лелеки – на кипарисах.
18 Die hohen Berge sind der Gemsen Zuflucht und die Steinklüfte der Kaninchen.
Високі гори диким козлам належать, скелі – притулок даманів.
19 Du machest den Mond, das Jahr danach zu teilen; die Sonne weiß ihren Niedergang.
Він створив місяць, щоб час визначати; сонце знає, коли йому заходити.
20 Du machest Finsternis, daß Nacht wird; da regen sich alle wilden Tiere,
Ти наводиш темряву, і настає ніч, коли рухаються всі звірі лісові.
21 die jungen Löwen, die da brüllen nach dem Raub und ihre Speise suchen von Gott.
Молоді леви ричать за здобиччю, просячи собі у Бога їжу.
22 Wenn aber die Sonne aufgehet, heben sie sich davon und legen sich in ihre Löcher.
Сходить сонце – вони збираються разом і лягають у своє лігво.
23 So gehet denn der Mensch aus an seine Arbeit und an sein Ackerwerk bis an den Abend.
Людина виходить на свою працю й на роботу свою аж до вечора.
24 HERR, wie sind deine Werke so groß und viel! Du hast sie alle weislich geordnet und die Erde ist voll deiner Güter.
Які численні діяння Твої, Господи! Усе Ти мудро створив; земля наповнена створіннями Твоїми.
25 Das Meer, das so groß und weit ist, da wimmelt's ohne Zahl, beide große und kleine Tiere.
Ось море велике й просторе, там живина кишить без ліку, живі істоти – малі й великі.
26 Daselbst gehen die Schiffe; da sind Walfische, die du gemacht hast, daß sie drinnen scherzen.
Там ходять кораблі, там цей Левіятан, якого Ти створив, щоб бавився він у морі.
27 Es wartet alles auf dich, daß du ihnen Speise gebest zu seiner Zeit.
Усі вони очікують від Тебе, що Ти даси їм їжу своєчасно.
28 Wenn du ihnen gibst, so sammeln sie; wenn du deine Hand auftust, so werden sie mit Gut gesättiget.
Ти даєш їм – вони приймають, відкриваєш руку Твою – насичуються благом.
29 Verbirgest du dein Angesicht, so erschrecken sie; du nimmst weg ihren Odem, so vergehen sie und werden wieder zu Staub.
Сховаєш обличчя Своє – вони бентежаться. Забираєш дух їхній – гинуть і повертаються в порох [земний].
30 Du lässest aus deinen Odem, so werden sie geschaffen, und verneuerst die Gestalt der Erde.
Пошлеш духа Свого – вони створюються, і Ти оновлюєш обличчя землі.
31 Die Ehre des HERRN ist ewig; der HERR hat Wohlgefallen an seinen Werken.
Нехай буде слава Господня навіки, нехай радіє Господь діянням Своїм!
32 Er schauet die Erde an, so bebet sie; er rühret die Berge an, so rauchen sie.
Він погляне на землю, і вона затремтить; торкнеться до гір, і вони задимлять.
33 Ich will dem HERRN singen mein Leben lang und meinen Gott loben, solange ich bin.
Я співатиму Господеві[усе] життя моє; співатиму Богові моєму, поки існую.
34 Meine Rede müsse ihm wohlgefallen. Ich freue mich des HERRN.
Нехай буде приємним Йому мій роздум: я радітиму в Господі.
35 Der Sünder müsse ein Ende werden auf Erden, und die Gottlosen nicht mehr sein! Lobe den HERRN, meine Seele! Halleluja!
Нехай згинуть грішники із землі й нечестивих більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!