Sprueche 8
1 Rufet nicht die Weisheit und die Klugheit läßt sich hören?
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 Öffentlich am Wege und an der Straße stehet sie.
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
3 An den Toren bei der Stadt, da man zur Tür eingehet, schreiet sie:
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
4 O ihr Männer, ich schreie zu euch und rufe den Leuten!
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
5 Merket, ihr Albernen, den Witz; und ihr Toren, nehmet es zu Herzen!
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
6 Höret, denn ich will reden, was fürstlich ist, und lehren, was recht ist.
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
7 Denn mein Mund soll die Wahrheit reden, und meine Lippen sollen hassen, das gottlos ist.
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
8 Alle Reden meines Mundes sind gerecht; es ist nichts Verkehrtes noch Falsches drinnen.
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
9 Sie sind alle gleichaus denen, die sie vernehmen, und richtig denen, die es annehmen wollen.
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
10 Nehmet an meine Zucht lieber denn Silber und die Lehre achtet höher denn köstlich Gold.
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
11 Denn Weisheit ist besser denn Perlen, und alles, was man wünschen mag, kann ihr nicht gleichen.
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
12 Ich, Weisheit, wohne bei dem Witz und ich weiß guten Rat zu geben.
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
13 Die Furcht des HERRN hasset das Arge, die Hoffart, den Hochmut und bösen Weg, und bin feind dem verkehrten Munde.
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
14 Mein ist beides, Rat und Tat; ich habe Verstand und Macht.
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
15 Durch mich regieren die Könige und die Ratsherren setzen das Recht.
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
16 Durch mich herrschen die Fürsten und alle Regenten auf Erden.
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
17 Ich liebe, die mich lieben; und die mich frühe suchen, finden mich.
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
18 Reichtum und Ehre ist bei mir, wahrhaftig Gut und Gerechtigkeit.
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
19 Meine Frucht ist besser denn Gold und fein Gold und mein Einkommen besser denn auserlesen Silber.
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
20 Ich wandle auf dem rechten Wege, auf der Straße des Rechts,
Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
21 daß ich wohl berate, die mich lieben und ihre Schätze voll mache.
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
22 Der HERR hat mich gehabt im Anfang seiner Wege; ehe er was machte, war ich da.
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
23 Ich bin eingesetzt von Ewigkeit, von Anfang vor der Erde.
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
24 Da die Tiefen noch nicht waren, da war ich schon bereitet, da die Brunnen noch nicht mit Wasser quollen,
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
25 Ehe denn die Berge eingesenkt waren, vor den Hügeln war ich bereitet.
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
26 Er hatte die Erde noch nicht gemacht, und was dran ist, noch die Berge des Erdbodens.
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
27 Da er die Himmel bereitete, war ich daselbst; da er die Tiefe mit seinem Ziel verfassete,
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
28 da er die Wolken droben festete, da er festigte die Brunnen der Tiefe,
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
29 da er dem Meer das Ziel setzte und den Wassern, daß sie nicht übergehen seinen Befehl, da er den Grund der Erde legte:
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
30 da war ich der Werkmeister bei ihm und hatte meine Lust täglich und spielte vor ihm allezeit
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
31 und spielte auf seinem Erdboden; und meine Lust ist bei den Menschenkindern.
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
32 So gehorchet mir nun, meine Kinder! Wohl denen, die meine Wege behalten!
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
33 Höret die Zucht und werdet weise, und laßt sie nicht fahren!
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 Wohl dem Menschen, der mir gehorchet, daß er wache an meiner Tür täglich, daß er warte an den Pfosten meiner Tür.
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
35 Wer mich findet, der findet das Leben und wird Wohlgefallen vom HERRN bekommen.
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
36 Wer aber an mir sündiget, der verletzt seine Seele. Alle, die mich hassen, lieben den Tod.
А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
