Sprueche 24
1 Folge nicht bösen Leuten und wünsche nicht, bei ihnen zu sein.
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
2 Denn ihr Herz trachtet nach Schaden, und ihre Lippen raten zu Unglück.
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
3 Durch Weisheit wird ein Haus gebauet und durch Verstand erhalten.
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
4 Durch ordentlich Haushalten werden die Kammern voll aller köstlichen, lieblichen Reichtümer.
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
5 Ein weiser Mann ist stark und ein vernünftiger Mann ist mächtig von Kräften.
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
6 Denn mit Rat muß man Krieg führen; und wo viel Ratgeber sind, da ist der Sieg.
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
7 Weisheit ist dem Narren zu hoch; er darf seinen Mund im Tor nicht auftun.
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
8 Wer ihm selbst Schaden tut, den heißt man billig einen Erzbösewicht.
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
9 Des Narren Tücke ist Sünde; und der Spötter ist ein Greuel vor den Leuten.
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
10 Der ist nicht stark, der in der Not nicht fest ist.
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
11 Errette die, so man töten will, und entzieh dich nicht von denen, die man würgen will.
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
12 Sprichst du: Siehe, wir verstehen's nicht; meinest du nicht, der die Herzen weiß, merket es, und der auf die Seele acht hat, kennet es und vergilt dem Menschen nach seinem Werk?
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
13 Iß, mein Sohn, Honig, denn es ist gut, und Honigseim ist süß in deinem Halse.
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
14 Also lerne die Weisheit für deine Seele. Wenn du sie findest, so wird's hernach wohlgehen, und deine Hoffnung wird nicht umsonst sein.
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
15 Laure nicht, als ein Gottloser, auf das Haus des Gerechten; verstöre seine Ruhe nicht!
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
16 Denn ein Gerechter fällt siebenmal und stehet wieder auf; aber die Gottlosen versinken in Unglück.
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
17 Freue dich des Falles deines Feindes nicht, und dein Herz sei nicht froh über seinem Unglück;
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
18 es möchte der HERR sehen und ihm übel gefallen und seinen Zorn von ihm wenden.
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 Erzürne dich nicht über den Bösen und eifre nicht über die Gottlosen;
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 denn der Böse hat nichts zu hoffen, und die Leuchte der Gottlosen wird verlöschen.
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
21 Mein Kind, fürchte den HERRN und den König und menge dich nicht unter die Aufrührerischen!
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
22 Denn ihr Unfall wird plötzlich entstehen; und wer weiß, wann beider Unglück kommt?
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 Dies kommt auch von den Weisen: Die Person ansehen im Gericht ist nicht gut.
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
24 Wer zum Gottlosen spricht: Du bist fromm, dem fluchen die Leute und hasset das Volk.
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
25 Welche aber strafen, die gefallen wohl, und kommt ein reicher Segen auf sie.
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
26 Eine richtige Antwort ist wie ein lieblicher Kuß.
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Richte draußen dein Geschäft aus und arbeite deinen Acker; danach baue dein Haus.
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
28 Sei nicht Zeuge ohne Ursache wider deinen Nächsten und betrüge nicht mit deinem Munde!
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
29 Sprich nicht: Wie man mir tut, so will ich wieder tun und einem jeglichen sein Werk vergelten.
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
30 Ich ging vor dem Acker des Faulen und vor dem Weinberge des Narren,
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31 und siehe, da waren eitel Nesseln drauf und stund voll Disteln, und die Mauer war eingefallen.
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32 Da ich das sah, nahm ich's zu Herzen und schauete und lernete dran.
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33 Du willst ein wenig schlafen und ein wenig schlummern und ein wenig die Hände zusammentun, daß du ruhest;
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34 aber es wird dir deine Armut kommen wie ein Wanderer und dein Mangel wie ein gewappneter Mann.
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
