< Sprueche 13 >

1 Ein weiser Sohn läßt sich den Vater züchtigen; aber ein Spötter gehorchet der Strafe nicht.
Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
2 Der Frucht des Mundes geneußt man; aber die Verächter denken nur zu freveln.
З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
3 Wer seinen Mund bewahret, der bewahret sein Leben; wer aber mit seinem Maul herausfährt, der kommt in Schrecken.
Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
4 Der Faule begehrt und kriegt's doch nicht; aber die Fleißigen kriegen genug.
Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
5 Der Gerechte ist der Lüge feind; aber der Gottlose schändet und schmähet sich selbst.
Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
6 Die Gerechtigkeit behütet den Unschuldigen; aber das gottlose Wesen bringet einen zu der Sünde.
Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
7 Mancher ist arm bei großem Gut; und mancher ist reich bei seiner Armut.
Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
8 Mit Reichtum kann einer sein Leben erretten; aber ein Armer höret das Schelten nicht.
Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
9 Das Licht der Gerechten macht fröhlich; aber die Leuchte der Gottlosen wird auslöschen.
Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
10 Unter den Stolzen ist immer Hader; aber Weisheit macht vernünftige Leute.
Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
11 Reichtum wird wenig, wo man's vergeudet; was man aber zusammenhält, das wird groß.
Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
12 Die Hoffnung, die sich verzeucht, ängstet das Herz; wenn's aber kommt, das man begehret, das ist ein Baum des Lebens.
Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
13 Wer das Wort verachtet, der verderbet sich selbst; wer aber das Gebot fürchtet, dem wird's vergolten.
Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
14 Die Lehre des Weisen ist eine lebendige Quelle, zu meiden die Stricke des Todes.
Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
15 Ein guter Rat tut sanft; aber der Verächter Weg bringt Wehe.
Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
16 Ein Kluger tut alles mit Vernunft; ein Narr aber breitet Narrheit aus.
Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
17 Ein gottloser Bote bringt Unglück; aber ein treuer Werber ist heilsam.
Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
18 Wer Zucht läßt fahren, der hat Armut und Schande; wer sich gerne strafen läßt, wird zu Ehren kommen.
Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
19 Wenn's kommt, das man begehret, das tut dem Herzen wohl; aber der das Böse meidet, ist den Toren ein Greuel.
Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
20 Wer mit den Weisen umgehet, der wird weise; wer aber der Narren Geselle ist, der wird Unglück haben.
Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
21 Unglück verfolget die Sünder; aber den Gerechten wird Gutes vergolten.
Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
22 Der Gute wird erben auf Kindeskind aber des Sünders Gut wird dem Gerechten vorgesparet.
Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
23 Es ist viel Speise in den Furchen der Armen; aber die unrecht tun, verderben.
Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
24 Wer seiner Rute schonet, der hasset seinen Sohn; wer ihn aber liebhat, der züchtiget ihn bald.
Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
25 Der Gerechte isset, daß seine Seele satt wird; der Gottlosen Bauch aber hat nimmer genug.
Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.

< Sprueche 13 >